Гіперактивність у дітей

Синдром гіперактивності у дітей - це порушення розвитку, яке в першу чергу виражено дефіцитом уваги. Виявляється неспокійною поведінкою, емоційним розладом і порушенням дрібної моторики. Виникає у грудних немовлят, дошкільнят, школярів, а також дорослих. У нашому Центрі стимуляції мозку працюють неврологи і психологи, які допомагають гіперактивним хлопцям і дорослим ставати уважними, зібраними і емоційно врівноваженими. Визначення синдрому гіперактивності та дефіциту уваги у дітей відбувається в процесі консультацій, за допомогою ЕЕГ і комп'ютерної діагностики МОХО.

Рухома дитина - здорова дитина. Проста істина сімейного життя, яка дарує батькам радість, а дитині дає право на пустощі. Але якщо дитячі пустощі регулярно супроводжуються неуважністю, занепокоєнням і навіть грубістю в спілкуванні з близькими - варто задуматися про те, чи нормально розвивається маленький непосида.

Тільки батьки в повній мірі усвідомлюють, що таке гіперактивність у дітей і наскільки небезпечний цей розлад. Адже такі діти схильні здійснювати імпульсивні вчинки: не продумані - а по першому спонуканню. Наприклад, вискакувати на проїжджу частину, не звертаючи уваги на рухомий транспорт. Невиправданий ризик здатний приводити до серйозних наслідків і завдавати шкоди здоров'ю. Тому корекція гіперактивності у дітей - це ще й запорука батьківського спокою.

Бешкетник або заручник мозкового порушення?

На перший погляд гіперактивні діти в дитячому садку або школі здаються впертими і зухвалими шкідниками, недбало ставляться до навчання і обов'язків. Але не намагайтеся проводити виховну бесіду і карати сина чи дочку. Це не дасть результат, зате зіпсує відносини батьків та дітей. Гіперактивна дитина не «не хоче» - а просто не здатна бути спокійною і зосередженою. Причина такої поведінки криється не в впертому характері або нестачі виховання - а набагато глибше: всередині черепної коробки.

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності у дітей (СДУГ) обумовлений мікроорганічними ураженнями головного мозку, які виникають в результаті наступних станів:

• ускладнена вагітність, складні або передчасні пологи;
• соматичні захворювання, перенесені в ранньому дитинстві;
• психологічні травми.

В якому віці дитина стає гіперактивною

Гіперактивність у дитини виникає при розвитку, частіше в ранньому віці. Хлопчики страждають дефіцитом уваги та гіперактивністю в 4-5 разів частіше дівчаток. Міські діти схильні до розвитку СДУГ більше, ніж ті, які живуть у приватному будинку або сільській місцевості.

Ознаки гіперактивності у немовля очевидні: це підвищення тонусу м'язів і чутливості до зовнішніх подразників, млявий апетит і неспокійний сон. До 3-4 років дитина нездатна організовувати дії і зосереджуватися. А в 6-7 років прояви синдрому досягають піку.

Діагноз СДУГ зустрічається й у дорослих. Виявляється імпульсивною поведінкою, утрудненим сприйняттям інформації та зниженням інтелектуальних здібностей.

Якщо у Вашого непосиди присутній хоча б один симптом - це вже вагомий привід підозрювати синдром гіперактивності. Але за точним діагнозом краще звернутися до наших дитячих лікарів.

Миттєва діагностика СДУГ з комп'ютерним тестом МОХО

Виявити гіперактивність у дітей і дорослих допомагає комп'ютерна діагностика МОХО, що в перекладі з японської означає «мить спокою». Тест представлений у двох варіантах: дитячому (6-12 років), а також підлітковому і дорослому (13-70 років). Пацієнт проходить 8 рівнів тестових завдань. Тестування навмисне ускладнюється візуальними і звуковими подразниками з метою імітації ситуацій, можливих в житті. Обчислення результатів базується на оцінці таких пізнавальних і поведінкових якостей:

• уважність;
• узгодженість дій (реагування вчасно);
• імпульсивність (необдумані дії);
• гіперактивність.

За допомогою психологічного тесту МОХО діагностика СДУГ відбувається миттєво і з точністю до 90-95%. Тестування дітей триває до 15 хвилин, підлітків і дорослих - до 20 хвилин.

Методи ТКМП і БАК в боротьбі за здоров'я мозку

Ми пропонуємо лікування гіперактивності у дітей в Києві, використовуючи транскраніальну мікрополярізацію і біоакустичну корекцію. ТКМП створює нові зв'язки між нейронами і розвиває мозкові структури шляхом впливу постійним струмом малої сили. БАК впливає на мозок звуками власної енцефалограми.

Обидва методи допомагають дитині заспокоїтися і поглянути на світ іншими очима. Після курсу терапії у бешкетника знижується занепокоєння і прояв агресії, проходять страхи, піднімається настрій. Замість неспокійних і незграбних рухів руками з'являється чітко координована і впевнена моторика пальців. Дитина умиротворена, зацікавлена в спілкуванні з оточуючими і здатна вчитися нарівні з іншими дітьми.

Методи ТКМП і БАК часто застосовуються сумісно, взаємопосилюючи дію один одного. Курс лікування складається з 10-15 сеансів. Лікування гіперактивності у маленьких дітей призводить до вираженого результату. Адже мозок дошкільнят переживає стрімкий розвиток – а тому відрізняється великим потенціалом і швидше відгукується на терапію.

У лікуванні СДУГ важлива психологічна і батьківська підтримка. Головне завдання психолога і батьків – навчити дитину вибудовувати щоденний алгоритм дій. Така схема вчить правильній поведінці в ситуаціях: виконувати обов'язки без зайвих зусиль і стресу, встигати робити уроки і відпочивати. Також важливо створити додаткову мотивацію, яка допомагає малюкові з почуттям впевненості досягати поставлених цілей.

Джерела

• Українська Вікіпедія
• Всесвітня організація охорони здоров'я