Лікування ДЦП у дітей у Києві

Дитячий церебральний параліч — це група певних порушень, які впливають на здатність людини рухатися. Пошкодження головного мозку, що вражають нервову систему дитини, виникають зазвичай ще в утробі матері або в процесі пологів. ДЦП може виникнути також і протягом першого місяця життя, якщо малюк перенесе важке інфекційне захворювання, наприклад: менінгіт або енцефаліт. Саме ДЦП є найбільш поширеною причиною появи фізичної інвалідності в дитинстві. Лікування ДЦП у дітей в Києві дає шанси малечі краще соціалізуватися в майбутньому.

Форми ДЦП

Є кілька форм дитячого церебрального паралічу:

• Диплегічна форма (хвороба Литтля).
  Головна ознака — спастичний параліч або парез обох нижніх кінцівок. Дитина частково або повністю не рухається. Спостерігаються затримки у фізичному розвитку, ходити починає пізно, водночас інтелектуальний розвиток відбувається без явних відхилень.
• Геміплегічна форма (односторонні порушення).
  Зустрічається частіше, ніж інші форми, є результатом ураження однієї півкулі головного мозку. Основна ознака — одна зі сторін відстає в розвитку від іншої, тому майже не рухається. Така дитина сідає пізніше звичного, а стояти й ходити йому дуже складно.
• Гіперкінетична форма.
  Рухи хворого мають насильницький характер через порушення м'язового тонусу. Частково спостерігаються відхилення в психіці, мовленні та слуху.
• Подвійна геміплегія.
  Відхилення в розвитку спостерігаються рівномірно в руках і ногах, або верхні й нижні кінцівки мають ураження різного ступеню. Вважається найважчою формою хвороби. Часто розвивається паралельно з іншими патологіями.
• Атонічно-астатична форма.
  Видимі проблеми у координації руху. Переважають загальна м'язова гіпотонія, затримки в психічному стані та дрібній моториці.
• Змішані форми.
  Це комбінація різних форм церебральних паралічів. Найпоширеніший — поєднання спастичних форм з атетоїдними або атактичними.

Етіологія і патогенез захворювання

ДЦП не передається у спадок, але визначити причину дитячого церебрального паралічу часто дуже складно. Проте наразі відомо, що більшість випадків захворювань (80 %) виникає внаслідок внутрішньоутробного ураження нервової системи дитини, і тільки у 20 % малюків захворювання діагностується після народження. Основним фактором, що провокує появу ДЦП, є пошкодження клітин мозку дитини через кисневе голодування і травми, отримані до або після пологів.

Клінічні прояви та симптоми ДЦП у дітей

Дитячий церебральний параліч характеризується пошкодженням мозку, яке не зникає з часом, але й не прогресує. Водночас людині важко керувати своїми рухами та утримувати позу. Іноді, крім цього, спостерігається погіршення здатності спілкуватися, зниження чутливості, поява судомних припадків і кістково-м'язових деформацій.

Візуальні ознаки ДЦП — це:

• зміна будови скелета;
• нестійкість м'язового тонусу;
• надто різкі або мляві рухи;
• порушення ходи та рівноваги.

Також до симптомів ДЦП можна віднести такі симптоми:

• затримку розумового розвитку;
• нездатність говорити;
• проблеми з ковтанням;
• порушення слуху;
• часті судоми та ін.

Симптоматика ДЦП зачіпає майже всі функції організму.

Ускладнення

Згодом стан деяких дітей з ДЦП може погіршуватися. І чим важчою є форма дитячого церебрального паралічу, тим більшим є ризик ускладнень.

Серед основних наслідків дитячого церебрального паралічу можна виділити такі:

• Епілепсію.
  Можливість розвитку судомних припадків у дитини з ДЦП становить 15–90 %. Патологія згубно впливає на інтелект і психіку дитини та є досить небезпечною для життя дитини.
• Розумову відсталість.
  Приблизно у половини людей з ДЦП спостерігаються порушення інтелекту, що позначається на результатах відновного лікування пацієнта та його соціального життя.
• Ортопедичні ускладнення.
  Порушення злагодженої роботи м'язів та нормального в них кровопостачання призводять до подальших деформацій скелета дитини. Часто такі зміни супроводжуються болями, через які рухова активність стає неможливою. Брак руху, використання інвалідного крісла або іншого корекційного обладнання може призвести до появи у дитини пролежнів.
• Порушення дихання.
  Діти з важкими формами ДЦП більшу частину часу лежать, що часто призводить до проблем з пережовуванням і ковтанням їжі. Через це може розвинутися хронічний аспіраційний синдром, що і собі спричиняє запалення бронхів і легенів. Більш того, імунний захист у таких дітей дуже слабкий.
• Порушення травлення.
  Проблеми з перетравленням їжі виникають через відсутність рухливості у хворих дітей. Ця причина також може стати причиною ожиріння у дитини, прикутої до ліжка.
• Інші ускладнення.
  У людей з дитячим церебральним паралічем може спостерігатися поганий зір, слух, мова.

Однак, у разі правильної роботи лікаря, призначених ним вправ та обладнання, більшість вказаних вище ускладнень вдається уникнути або хоча б звести до мінімуму ризик їх розвитку.

Діагностика ДЦП

Дитячий церебральний параліч виникає від народження, проте діагноз ставиться не відразу. Найчастіше висновок про наявність цього захворювання лікарі роблять, коли малюкові виповнюється рік. Хоча все може варіюватися в залежності від тяжкості, частоти й глибини прояву симптомів.

Для діагностики ДЦП використовують ряд досліджень і аналізів, серед яких основними є:

• комп'ютерна томографія голови;
• УЗД мозку;
• електроміографія;
• анкетування батьків.

Результати лікування дітей з ДЦП

Лікування дитячого церебрального паралічу в Україні спрямоване на виявлення причини його появи та усунення характерних симптомів.

Важливо те, що коректно підібрана система лікування може мати позитивний результат вже після перших вправ. Однак тільки комплексний підхід здатний підтримувати нормальний спосіб життя у людей з ДЦП. Наприклад, лікарські препарати знижують тонус у м'язах і покращують функціонування нервових тканин, гімнастика відновлює рухливість і розвиває комунікативні навички, а масажі повертають м'язам нормальний тонус та прибирають болі. Спеціальні тренажери, крісла, костюми сприяють розвитку дрібної моторики.

Профілактика захворювання

Запобігти розвитку дитячого церебрального паралічу складно, адже чіткі гарантії, що це не станеться, відсутні. Однак для профілактики ДЦП у дітей важливо дотримуватися загальних рекомендацій:

• серйозно підходити до питання планування вагітності;
• вчасно лікувати інфекційні та хронічні захворювання;
• робити своєчасно щеплення від краснухи;
• систематично відвідувати гінеколога;
• з великою обережністю в період гестації ставитися до свого стану і стану майбутнього малюка;
• не контактувати з тими, хто переносить вірусне захворювання;
• постійно контролювати артеріальний тиск і рівень гемоглобіну в крові.

Поради та рекомендації

Обов'язковою умовою народження здорового малюка є створення для вагітної сприятливої обстановки в період гестації. Необхідно прибрати по можливості всі фактори ризику й пильно стежити за тим, як розвивається дитина в утробі. Це дозволить вчасно виявити початок розвитку патології та скоригувати подальші дії.

Новонароджений у перший рік життя повинен перебувати під чітким наглядом невролога. Багато дітей отримують направлення на консультацію до цього фахівця вже в пологовому будинку.

Ознаки ДЦП в перший рік життя дитини виявити дуже складно, адже перші симптоми спостерігаються пізніше. Однак вже після закінчення першого півріччя можна помітити деякі порушення в розвитку дитини, які свідчать про ураження центральної нервової системи з високим ризиком ДЦП. Якщо жінка переносила вагітність дуже складно, або були важкими пологи, то з дитиною необхідно регулярно звертатися до невропатолога, без урахування регулярних консультацій педіатра.

Самостійно визначити початок захворювання батьки не можуть, проте можуть звернути увагу на деякі відхилення в розвитку, які належать до ознак ДЦП. Варто особливо придивлятися до появи рухових навичок, мовленнєвого розвитку. Якщо спостерігаються відставання, то з'являється серйозний привід звернутися до фахівця. Обов'язково потрібно стежити за психологічним, емоційним станом малюка та спостерігати, як він вимовляє перші звуки.

Неврологія виділяє деякі абсолютні рефлекси, які виявляються у дитини відразу після народження, а через пару місяців починають згасати. До таких рефлексів належать долонно-ротовий рефлекс або рефлекс автоматичної ходьби. Якщо ці рефлекси залишаються через пів року, то можуть бути порушення у функціонуванні ЦНС.

Який лікар лікує ДЦП?

У Центрі стимуляції мозку працюють досвідчені та кваліфіковані лікарі. З дитиною, якій поставили діагноз "церебральний параліч" необхідно звернутися до невролога та нейрореабілітолога. Після ретельно проведеної діагностики наші фахівці розроблять грамотний план реабілітації дитини з ДЦП.

Переваги лікування ДЦП у дітей в Центрі стимуляції мозку

1. Усе новітнє обладнання знаходиться в одному місці, а всі процедури неінвазивні та абсолютно безпечні.
2. Для кожного пацієнта лікарі розробляють індивідуальний план лікування.
3. Наші фахівці беруться за найбільш "безнадійні" випадки та отримують хороші результати.
4. Реабілітація дітей з ДЦП проходить на найвищому рівні.

Лікарі

Лікуванням ДЦП в Києві, на Подолі, займаються першокласні фахівці Центру стимуляції мозку, які регулярно проходять навчання за кордоном. Дітьми з діагнозом "церебральний параліч" займаються реабілітолог, нейрореабілітолог, масажист, фахівець з ЛФК, дитячий невролог, психолог.

Джерела

• Українська Вікіпедія
• Всесвітня організація охорони здоров'я