Геміпарез у дитини: причини, симптоми та лікування

Геміпарез: причини й умови появи

Геміпарез може спричинятися у дітей порушенням структур головного мозку, при вроджених аномоліях розвитку головного мозку, травмах голови та хребта, перенесеному ГПМК. Якщо розвивається захворювання внаслідок пошкодження коркових мотонейронів однієї з півкуль і шляхів, які проводять сигнали. Водночас рухові та чутливі функції певної зони тіла починають згасати.

Успішність лікування геміпарезу залежить від визначення причини, що спричинила стан:

• родова травма;
• доброякісні та злоякісні утворення в мозку, які здавлюють мозкові структури та знищують клітини мозку;
• інсульт по ішемічному типу, коли парез провокує крововилив у мозок;
• ЧМТ, що призводять до загибелі тканин;
• токсичний вплив нейроінфекції;
• аномалія внутрішньоутробного розвитку;
• розсіяний склероз, при якому руйнуються нервові оболонки та самі нерви;
• атрофія тканин мозку з подальшим відмиранням нейронів.

Симптоми й ознаки геміпарезу

• гемігіпотрофія на ураженій стороні;
• обмежені рухи в уражених руці та нозі;
• порушення тонкої моторики;
• тугорухливість, а пізніше формування контрактури в уражених руці та нозі;
• труднощі зі здійсненням симетричних жестів кінцівками;
• відмова від спроби використовувати уражені кінцівки у якості опори та користуватися рукою як ведучою.

Часто дитина починає ігнорувати уражену частину тіла.

Серед найчастіших проявів геміпарезу у дитини виокремлюють:

• утворення ортопедичних ускладнень (вивихи, підвивихи, контрактури суглобів, деформації), перекос тазу, функціональне укорочення ноги;
• дефекти мови, слуху та пам'яті;
• знижена інтелектуальна активність;
• епілептичні напади;
• емоційно-особистісні розлади;
• підвищену температуру тіла;
• втому, слабкість;
• артралгію.

Діагностика геміпарезу

Під час діагностики геміпарезу необхідно не тільки визначити, в складі якого захворювання він виник і які є супутні патології, а й диференціювати його з іншими захворюваннями. Лікарі Центру сімейної медицини складуть індивідуальний план обстеження для уточнення діагнозу. Крім опитування представників дитини, діагностичні заходи охоплюють:

• детальний збір анамнезу життя та захворювання;
• неврологічне обстеження;
• ЕЕГ;
• МРТ головного мозку;
• КТ головного мозку;
• доплерографію судин голови, шиї та кінцівок;
• електронейроміографію;
• лабораторні аналізи.

Також консультації супутніх спеціалістів:

• нейрохірурга;
• ортопеда;
• офтальмолога;
• ЛОРа, сурдолога;
• психіатра.