Лікування дисграфії у дітей в Києві

У Центрі стимуляції мозку в Києві лікування дисграфії не обмежується заняттями у логопеда: цей розлад має неврологічну причину, тому спершу шукають причину, а потім визначають, як лікувати дисграфію у кожної дитини.

Сучасні нейродослідження пов'язують складнощі в навчанні з порушеннями в роботі трьох відділів мозку – мозочка, стовбура мозку та базальних гангліїв. Звичайними логопедичними методами ці порушення не усунути, тому застосовують апаратні методики, які допомагають відновити функції цих структур та зміцнити їхній зв'язок з корою головного мозку.

Дисграфія у дитини – як лікувати?

Основний принцип лікування – раннє звернення: корекція дисграфії у дітей дошкільного віку проходить легше, а лікування у молодших школярів вимагає більше часу. Діагностика можлива лише після того, як дитина починає опановувати письмову мову, тобто вчитися писати.

Про дисграфію свідчать:

• незрозумілий почерк;
• складнощі з навчанням письма загалом;
• відсутність великих літер та розділових знаків;
• «дзеркальне» написання букв, нерозрізнення схожих букв, наприклад Ш та Щ;
• уповільнений темп письма та залежність почерку від настрою: коли дитина пригнічена, почерк погіршується.

Існує також немовна симптоматика: погіршення слуху, розлад емоційно-вольової сфери (дитині складно змусити себе щось робити, окрім гри), погана мова та пам'ять, розлад уваги. Ці симптоми мають змусити батьків звернутися до спеціалізованого центру, де дитину обстежать, визначать причину та тип дисграфії й розроблять індивідуальну схему лікування.

Види дисграфії

Вирізняють кілька форм розладу:

• акустична дисграфія – дитина правильно говорить, але в писемному мовленні плутає схожі за вимовою звуки (Д-Т, Б-П, Ж-Ш та ін.);
• артикулярно-акустична дисграфія – дитина неправильно вимовляє звуки і так само з помилками пише їх;
• аграматична дисграфія – дитина пише всупереч правилам граматики; ця форма діагностується пізно, оскільки дитина повинна спершу вивчити граматичні правила;
• оптична дисграфія – дитина плутає букви, схожі за написанням;
• дисграфія, пов'язана з невмінням аналізувати усну мову та переводити її в письмову, – трапляється найчастіше й виявляється численними помилками: не дописуються слова, переставляються склади, пропускаються букви та ін.

Тактику лікування дисграфії обирають на підставі причин, форми та складності порушень. Спочатку застосовують апаратну терапію, щоб відновити функціональність уражених ділянок мозку, а потім залучають психолога, логопеда та дефектолога. Без усунення причини досягти стійкої корекції неможливо: це стосується письмового мовлення, мови, пам'яті та успішності.

Причини дисграфії і чи можна обійтися без лікування

Що заважає формуванню вищої психічної діяльності та навичок письма? Неможливість мозку впоратися з обробленням сенсорної інформації, що надходить ззовні, і надмірні витрати ресурсів на утримання рівноваги: мозку просто не вистачає ресурсів на опанування письма.

Причини цих порушень часто ті самі, що й у більшості порушень роботи ЦНС:

• травматичні пологи;
• вплив патологічних факторів у перинатальному періоді;
• органічне пошкодження відділів головного мозку;
• специфічні стани дитини: аутизм, затримка психічного та мовного розвитку, зниження інтелектуальних здібностей та ін.

Окрім біологічних, існують соціальні фактори ризику:

• з дитиною мало спілкуються;
• в сім'ї розмовляють двома чи більше мовами різних мовних груп;
• люди з оточення дитини теж розмовляють неправильно;
• відсутня увага до мовного розвитку дитини.

Якщо дисграфія викликана переважно соціальними факторами, ситуацію суттєво покращують навіть звичайні диктанти. Якщо переважають біологічні фактори, вправи для виправлення дисграфії необхідно доповнювати апаратними методиками, підібраними відповідно до специфіки та важкості стану дитини.

Джерела

• Українська Вікіпедія
• Міністерство охорони здоров'я України