Лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей в Києві

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) — це порушення психоемоційного розвитку дитини. Інші назви — синдром дефіциту уваги, синдром розсіяної уваги, синдром браку уваги. Діти з таким синдромом не можуть зосередити увагу, імпульсивні й часто надмірно активні. Лікування СДУГ у дітей важливо почати якомога раніше.

Класифікація СДУГ

Залежно від симптомів виділяють три види СДУГ (англ. ADHD):

• переважно гіперактивний (синдром гіперактивності без дефіциту уваги);
• переважно неуважний (синдром дефіциту уваги без гіперактивності) — СДУ;
• комбінований (синдром дефіциту уваги і гіперактивність).

Синдром має тенденцію передаватися у спадок.

Причини СДУГ

В основі появи СДУГ у дітей лежать генетична схильність та вплив патологій. Науковці працюють над виявленням генів, відповідальних за схильність до синдрому; важлива роль належить ділянкам ДНК, які регулюють рівень дофаміну — речовини, що відповідає за правильну роботу центральної нервової системи. Порушення регулювання дофаміну призводить до СДУГ.

Важлива роль у патогенезі відводиться пре- і перинатальним факторам: порушенням під час вагітності й пологів, передчасним пологам, низькій масі тіла при народженні, захворюванням протягом першого року життя. Імовірність СДУГ вища, якщо жінка під час вагітності вживала заборонені речовини.

У більшості дітей симптоми проявляються у дошкільному віці. СДУГ супроводжує людину протягом усього життя, але гіперактивність, на відміну від дефіциту уваги, має тенденцію до зниження ближче до підліткового віку.

Симптоми та ознаки СДУГ

Найчастіше захворювання з'являється до 4 років, але остаточний діагноз можна поставити у віці 8–10 років. У деяких випадках (наприклад, при дефіциті уваги без гіперактивності) синдром може бути діагностований лише в підлітковому віці.

Основні симптоми СДУГ: неуважність, імпульсивність, гіперактивність.

• Дефіцит уваги (неуважність): дитина не звертає уваги на деталі або робить недбалі помилки; насилу утримує увагу; часто не слухає, коли до неї звертаються; не виконує завдання або не може слідувати інструкціям; часто втрачає речі; забудькувата.
• Гіперактивність — надмірна рухова активність: дитина не може довго сидіти на одному місці; часто бігає і лазить, коли це недоречно; не грає спокійно; багато говорить; вигукує відповіді на незавершені питання; постійно відволікає.
• Імпульсивність — поспішні дії, що можуть мати негативні наслідки. Наприклад, діти перебігають вулицю, не дивлячись по сторонах, а підлітки чи дорослі раптово кидають школу або роботу, не замислюючись про наслідки.

Такі порушення перешкоджають розвитку мислення, вмінню міркувати і послідовно висловлювати свої думки, знижують мотивацію ходити до школи й адаптацію до соціального життя. Наслідками СДУГ є важка адаптація до колективу, випадкові травми, конфліктність, перепади настрою.

Супутні (коморбідні) стани:

• нездатність навчатися, незважаючи на нормальний інтелект;
• тикозні розлади;
• мовленнєві порушення;
• розлади поведінки;
• аутизм;
• тривожні, фобічні розлади;
• депресивний розлад.

У деяких дітей симптоми зникають у міру дорослішання, проте в багатьох схожі симптоми зберігаються і в зрілому віці.

Діагностика СДУГ

СДУГ діагностується на основі комбінації перелічених симптомів. Вони мають серйозно заважати принаймні двом основним сферам життя, таким як школа, дім або інше оточення (наприклад, позакласна діяльність), проявлятися постійно щонайменше 6 місяців і негативно впливати на соціальне, інтелектуальне або професійне функціонування.

Спеціальних лабораторних чи інструментальних обстежень, які мали б особливу користь при постановці діагнозу, не існує. Лікар визначає, чи є поведінкові проблеми постійними і чи потребують вони лікування, шляхом клінічного огляду дитини та розмови з батьками й учителями. У деяких людей СДУГ не діагностується аж до дорослого віку.

Лікування СДУГ

Лікування СДУГ у дітей комплексне: педагогічна корекція, психотерапевтична робота з сім'єю, навчання батьків принципам виховання дитини зі СДУГ, розвиток навичок соціальної взаємодії (поведінкова терапія) і, за потреби, медикаментозна терапія.

При медикаментозній терапії використовують психостимулятори. Вони допомагають полегшити симптоми СДУГ і дозволяють брати участь у діяльності, яка раніше була недоступною через дефіцит уваги та надмірну імпульсивність, підвищуючи поведінкову й навчальну активність, мотивацію і самооцінку.

У Центрі стимуляції мозку застосовують апарати «Реамед-поляріс» (для процедури ТКМП), «Синхро-С» (для процедури БАК), Tomatis Besson, Interacoustics (для діагностики Томатіс), барокамеру, енцефалограф «Braintest» тощо.

Профілактика

Профілактики СДУГ не існує, оскільки такий синдром неможливо передбачити. Але своєчасні заходи з корекції поведінки та виявлення супутніх соматичних захворювань зменшують прояви СДУГ. Допомагає й система виховання, наприклад сімейні правила, які згодом допоможуть контролювати себе та свої дії.

Рекомендації

Психологи радять батькам дитини зі СДУГ дотримуватися таких правил:

1. Плануйте день і дотримуйтесь чіткого розпорядку.
2. Контролюйте свої емоції: поведінка дитини часто не залежить від неї самої, тому не варто її критикувати, ображати чи допускати насильство.
3. Будьте виразними в спілкуванні й не забувайте про зоровий контакт: яскраві емоції та міміка допомагають дитині зосередитися й утримати увагу.
4. Не ігноруйте фізичну взаємодію: обійми чи пестощі під час спілкування можуть розслабити дитину та посприяти концентрації уваги.
5. Контролюйте виконання завдань: дитині зі СДУГ складно довести роботу до кінця, але за умови контролю з боку батьків у неї може виробитися дисципліна.
6. Давайте завдання, які дитина здатна виконати; якщо завдання надто складне, наступного разу спростіть його.
7. Робіть перерви: дитина має відпочити від попередньої діяльності хоча б кілька хвилин.
8. Не обмежуйте фізичну активність дитини під час занять.
9. Радійте будь-якому успіху дитини — це підвищує її самооцінку та стимулює до дисципліни.

Який лікар лікує СДУГ

Діагностика та корекція СДУГ — комплексний процес, тому залучено кількох фахівців. З дітьми працюють психіатр, психолог, психотерапевт, дефектолог (логопед), нейропсихолог та іноді соціальний працівник.

Лікування СДУГ у Центрі стимуляції мозку

Вірити, що симптоми в дитини зникнуть самі по собі, неправильно. Вчасне звернення, правильний діагноз і початок лікування допомагають зменшити прояви симптомів СДУГ. Для виявлення синдрому використовують тест на СДУГ (тест МОХО), після чого розробляється індивідуальний план, що враховує особливості конкретної дитини.

Діагностику та терапію проводить мультидисциплінарна команда: невролог, психіатр, нейропсихолог, психолог, корекційний педагог, логопед-дефектолог, сенсорний терапевт.

Лікування СДУГ у Києві на Подолі поєднує апаратні методи (біоакустична корекція БАК, транскраніальна мікрополяризація мозку ТКМП, Томатіс-терапія та ін.) і педагогічну корекцію із залученням широкого кола фахівців — від логопеда до масажиста.

Джерела

• Українська Вікіпедія
• Міністерство охорони здоров'я України 
• Всесвітня організація охорони здоров'я