Забій головного мозку

Забій головного мозку - це механічне ушкодження ділянки мозкової тканини після удару по голові, за якого можуть бути дрібні крововиливи й набряк, а іноді тривала втрата свідомості. Це невідкладний стан: гостра фаза лікується тільки в стаціонарі, а не вдома.

Коротко:

• Ознаки: втрата свідомості, сильний головний біль, нудота й блювання, сплутаність, провали в пам'яті, слабкість або оніміння в руці чи нозі.
• Що робити одразу: після удару по голові з такими ознаками телефонуйте 103 або 112. Не залишайте людину саму і не давайте їй ліки без лікаря.
• Діагностика: огляд, а також комп'ютерна томографія в лікарні, яка показує, чи немає гематоми.
• Після виписки: наслідки залежать від тяжкості травми, тому потрібні спостереження невролога й поступове відновлення.

Гостру допомогу надають у лікарні. У Клініці ЦСМ у Києві невролог допомагає на наступному етапі: оцінює стан після травми та планує відновлення.

Пошкодження мозку на певній ділянці, яке відбувається під час механічного впливу - це забій головного мозку. У точці прикладання сили утворюється область з підвищеним тиском, де виникають первинні пошкодження нервових закінчень. В протилежному по відношенню до травми стороні утворюється область низького тиску, в якому активізуються патологічні процеси.

Під час удару голови відбувається:

• порушення усвідомлення;
• прискорений рух ліквору;
• розвивається набряк мозку;
• порушується кровообіг;
• утворення мікроскопічних крововиливів.

У багатьох постраждалих після забиття мозку утворюється внутрішньочерепна гематома.

У важких випадках присутні симптоми травмування важливих органів.

Ступені ЗГМ

Ступені тяжкості травми головного мозку:

• легка - не несе загрози життю постраждалого, неврологічні симптоми проходять за 2-3 тижні, клінічна картина схожа на струс мозку;
• середня - часто поєднується з переломом кісток черепа, симптоматика проходить за кілька місяців, можливі незворотні зміни;
• важка - є значною загрозою для життя, відновлювальний процес займає великий термін і часто не є повним.

Діагностика і лікування

Етапи діагностування ЗГМ:

• клінічний огляд потерпілого;
• збір анамнезу;
• комп'ютерна томографія.

Лікування проводиться консервативними способами. У важких випадках потрібне хірургічне втручання нейрохірурга, відновлення відбувається в реанімації до стабілізації стану.

Наслідки

Легка ступінь ЗГМ передбачає повне відновлення всіх функцій потерпілого. Після пошкодження середнього ступеня можливе легке порушення координації рухів надалі. При важкому ЗГМ високий ступінь летальних випадків (близько 30%), серед тих, що вижили велике число постраждалих з інвалідністю: розвивається епілепсія, порушення мови і розлади психічного характеру.

Часті запитання

Джерела

• Українська Вікіпедія
• Всесвітня організація охорони здоров'я