Види порушення зору у дітей та методи їхнього лікування

Зір — один із важливих показників здоров'я дитини. Щоб не пропустити тривожні ознаки, дитина має регулярно відвідувати дитячого офтальмолога: чим раніше виявлено проблеми із зором, тим легше їх усунути. У Центрі стимуляції мозку в Києві лікують різні порушення зору у дітей, застосовуючи сучасні методики, які допомагають уникнути хірургічного втручання.

Порушення зору — це зниження здатності бачити, погіршення чіткості зору з певної причини. Воно може бути спричинене аномаліями рефракції та акомодації, а також захворюваннями очей, внаслідок яких знижується гострота зору.

Види порушення зору

• Дальтонізм.
  Нездатність очей розрізняти окремі кольори.
• Амбліопія.
  Функціональне зниження можливостей ока, яке не піддається повній корекції.
• Стробізм.
  Патологія розташування очних осей, коли вони не можуть перехреститись на конкретному предметі.
• Міопія.
  Стан, коли зображення зосереджено перед сітківкою, при цьому виникає розмите зображення далеких об’єктів.
• Гіперметропія.
  Фокусування зображення за сітківкою, внаслідок чого дитина погано бачить предмети поблизу.
• Астигматизм.
  Неправильна форма рогівки, через яку зображення предметів виходить розмитим на будь-якій відстані.

Дитячий очний кришталик намагається адаптуватися до проблеми та докладає значних зусиль для отримання чіткого зображення на будь-якій відстані. Це може провокувати стомлюваність очей та розвиток косоокості.

Вроджені порушення зору зустрічаються у 2 % всіх новонароджених. Вони можуть бути спровоковані: вродженою глаукомою, катарактою, ретролентальною фіброплазією сітківки, дакріоциститом та іншими захворюваннями.

Щоб уникнути погіршення зору, необхідно здійснювати профілактичні візити до лікаря. Їх варто розпочинати у перші місяці життя. Особливої ​​уваги вимагають діти-школярі. З початком активного навчального процесу навантаження на очі значно зростає, що може негативно позначитися на здоров’ї дитини.

Порушення зору: етіологія та патогенез

Зорова система дитини розвивається поступово. Новонароджені в перші дні життя можуть розрізняти лише близько розташовані предмети. Дитина бачить лише нечіткі силуети та плями. Через місяць дитячі очі здатні розрізняти навколишні предмети в чорно-білому кольорі.

До тримісячного віку дитина вже розрізняє обличчя, може фокусувати погляд на предметах, іграшках. У віці 6 місяців з’являється здатність побачити кольорові зображення. Гострота зору однорічної дитини становить лише 50 %. І лише до 6 років діти можуть бачити, як дорослі, хоча їхній зоровий апарат продовжує активно розвиватися.

У цьому віці дитина йде до школи та починає відчувати посилені навантаження на зір. Водночас очні м’язи та нерви страждають від надмірного напруження. Це може призвести до спазму акомодації та інших патологій зорової системи.

Найчастішими формами порушення гостроти зору є аномалії рефракції. Рефракція та акомодація є механізмами, що відповідають за гостроту зору. При збої у роботі одного з механізмів виникає порушення зору.

Важливо розрізняти поняття порушення зору та порушення зорової функції. Перше є загальним поняттям патології ока та його прилеглих анатомічних утворень. Порушення зорових функцій — приватна патологія однієї з функцій ока. Причини хвороби можуть бути інфекційними чи ендокринними.

Також існують інші симптоми порушення зору: сухість очей, відсутність звуження зіниці під променями світла, свербіж і печіння в очах. Для своєчасної діагностики порушень зору, симптоми якого можуть бути одиночними чи комплексними, варто негайно звернутися до дитячого офтальмолога.

Ускладнення порушення зору у дітей

У ранні роки проблеми із зором можуть призвести до затримки моторного, мовного та когнітивного розвитку. У шкільному віці до наслідків порушення зору долучають низьку академічну успішність. Діти з порушеннями зору зазнають труднощів в адаптації до нового колективу. Вони більше схильні до травматизму. Також у разі відсутності правильного лікування захворювання може посилюватися, що призводить до прогресування зниження зору.

Основні методи дослідження зорової системи:

• електроретинограма — оцінює периферичний відділ ока, стан нервових елементів сітківки;
• кіркові зорові викликані потенціали — дослідження біопотенціалів головного мозку за допомогою електродів;
• метод зорової переваги — використовується для визначення гостроти та ступеня порушення зору;
• метод вимушеного вибору;
• техніка оперантної переваги.

Якщо під час всебічного обстеження виявлено порушення зору, дитячий офтальмолог призначить лікування, фізіотерапевтичні процедури, випише окуляри.

Офтальмологія тісно пов’язана із неврологією. Спільність проблем двох галузей медицини пов’язана з формуванням зорового апарату на внутрішньоутробному етапі розвитку організму. Стан здоров’я очей може сигналізувати про можливу патологію центральної та периферичної нервової системи. Тому у разі появи болю в очах, головного болю варто записати дитину на консультацію до дитячого невролога.

Крім зазначеного переліку, для лікування зору у дітей застосовують спеціальні методики:

• Транскраніальна мікрополяризація.
  Дає позитивний ефект під час лікування неврологічних захворювань, зокрема порушень зору, що виникли після черепно-мозкової травми або внаслідок патологій ЦНС.
• Сенсорна інтеграція.
  Фізіотерапевтичний метод, що дає змогу дитині створити собі комфортні умови для подолання проблемних ситуацій. Його використовують при вроджених порушеннях зору, зокрема косоокості.
• Рефлексотерапія.
  Метод впливу на біологічно активні точки акупунктури для лікування різних хвороб. Сприяє покращенню кровообігу, усуває спазми та запалення, прискорює обмінні процеси в організмі.
• Гіпербарична оксигенація.
  Киснева терапія, що покращує мікроциркуляцію, мозковий кровотік і прискорює відновлення організму. Завдяки насиченню тканин киснем вдається нейтралізувати відмерлі клітини та стимулювати появу нових. Подача кисню під тиском знижує внутрішньочерепний тиск і допомагає відновити втрачену зорову функцію.

Для максимального результату корекції лікар-офтальмолог добирає окуляри, які дитина має носити постійно.

На додаток до вищезазначених заходів необхідно виконувати вправи для профілактики порушення зору. З їхньою допомогою можна підвищити тренованість очей, посилити очні м’язи, нормалізувати кровопостачання зорової системи, стабілізувати зір та усунути втому очей.

У домашніх умовах можна робити вправи на розслаблення очей: моргати, закривати та відкривати очі на рахунок. Можна тренувати фокусування очей на одному предметі. Серед ефективних заходів профілактики та реабілітації дітей із порушеннями зору — апаратні методики, фізіотерапевтичні процедури, спеціалізовані відеотренажери.

Який лікар лікує порушення зору у дітей?

Лікуванням очних патологій займається дитячий офтальмолог; при деяких захворюваннях очей до терапії залучають дитячого невролога. У Центрі стимуляції мозку в Києві ведуть прийом неврологи, тут пропонують підхід від діагностики до лікування й відновлення. У центрі працюють фізіотерапевтичне відділення та відділення гіпербаричної оксигенації.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Міністерство охорони здоров'я України