У разі необхідності пацієнту призначаються консультації дитячого невролога, психіатра, ендокринолога та інших профільних фахівців.
Лікування та профілактика епілептичних нападів
Пущене на самоплив захворювання здатне спричиняти важкі функціональні порушення мови та пам’яті, призводити до затримки фізичного та розумового розвитку. Тому, чим раніше розпочати лікування епілепсії у дітей, тим краще прогноз. Після індивідуального добору медикаментозної терапії епілептичні напади стають рідшими та слабшими.
В процесі дорослішання мозкові процеси стабілізуються, і стан дитини поліпшується. За спостереженнями фахівців, у 70–80 % дітей епілепсія добре піддається лікуванню, а при деяких формах патології напади припиняються спонтанно у віці 13–15 років. У більшості випадків інтелект у пацієнтів із таким діагнозом залишається нормальним, а психічний розвиток ніяк не порушується.
Для запобігання нападам призначаються антиконвульсанти. Підбір препаратів строго індивідуальний. Зазвичай це — монотерапія, але іноді вона доповнюється іншими препаратами. Прийом протиепілептичних засобів повинен бути постійним, навіть якщо напади відсутні. Якщо нападів немає кілька тижнів, епілептолог може порекомендувати знизити дозу препарату. Лікар повністю скасовує антиконвульсанти у разі відсутності ризиків повторення епінападів.
У «Центрі Стимуляції Мозку» для лікування епілепсії застосовуються не тільки протиепілептичні препарати, але й різні фізіотерапевтичні методики: оксигенотерапія, масаж, ЛФК тощо. Доцільність їхнього призначення визначається з огляду на особливості стану дитини та тільки після усунення протипоказань.
У деяких випадках для лікування може рекомендуватися методика імплантації приладу для стимуляції блукаючого нерва. Цей апарат допомагає знижувати активність певних зон мозку та запобігати виникненню провокуючих судоми імпульсів. Метод не усуває необхідність проведення протиепілептичної терапії, але дає змогу знижувати дозу антиконвульсантів або отримувати вираженіший ефект від них. Стимуляція блукаючого нерва має низку недоліків у вигляді таких побічних явищ, як кашель, захриплість та болі в горлі. Однак стимуляція покращує настрій і психоемоційний стан дитини.
Хірургічні методи боротьби з епілепсією у дітей застосовують рідко. Вони рекомендуються при органічних ураженнях мозку на тлі наслідків гематоми, інсульту або новоутворення. Також до хірургічного лікування вдаються у разі неефективності медикаментозної терапії або стимуляції блукаючого нерва.
Для профілактики епілептичних нападів і їхніх наслідків батькам дитини даються рекомендації щодо запобігання травмам при падіннях, надання першої допомоги під час епінападів, створення сприятливих психоемоційних умов і уникнення впливу провокуючих чинників. Надмірно «тепличні» умови не вимагаються, але дотримання зважених рекомендацій дитячого епілептолога дає змогу дітям активно спілкуватися з однолітками, вчитися, займатися спортом тощо.