Травматичний субарахноїдальний крововилив

Щоб зрозуміти патологію, варто знати анатомічні особливості центральної нервової системи. Головний мозок оточений мозковими оболонками: твердою, павутинною та м’якою. Вони виконують захисну функцію та частково відповідають за живлення мозкової тканини корисними речовинами.

Спершу мозок покривається м’якою оболонкою, потім павутинною, а тверда покриває все інше. Між м’якою та павутинною оболонками є простір. Там циркулює спинномозкова рідина – ліквор. Він постачає живлення мозковій речовині. За пошкодження локальних судин кров виходить в субарахноїдальний простір, а потім поширюється по лікворним порожнинам та цистернам.

Причини

Травматичний субарахноїдальний крововилив розвивається внаслідок травми. Частіше це перелом кісток черепа чи забій мозку. Зламана кістка займає не природнє положення – вона може пошкодити артерію. Те саме стосується забою: удар мозку залучає до травми місцеві артерії та вени, що призводить до їхнього пошкодження. За порушення цілісності стінок судин кров виходить за межі артерій та вен. Вона накопичується в найближчій площині де найменший супротив – субарахноїдальний простір.

Симптоми

Клінічна картина субарахноїдального крововиливу супроводжується трьома синдромами:

1. Внутрішньочерепна гіпертензія.

Через масивний крововилив в черепі підвищується тиск. Це розвиває такі симптоми:

• cтрімко посилюється головний біль гострого та роздираючого характеру,  що нагадує удар по голові; часто пацієнти відчувають посилену пульсацію в потилиці;
• Пацієнт приймає вимушене положення – так він намагається послабити головний біль;
• запаморочення, порушення координації;
• блювота та нудота, що частково полегшує загальний стан пацієнта;
• погане самопочуття, раптова втрата сили;
• затемнення в очах; через набряк диску зорового нерву хворий не може підняти догори погляд;
• сечовипускання, кашель та дефекація супроводжуються болісними відчуттями.

За сильного підвищення внутрішньочерепного тиску порушується свідомість по стовбуровому типу: пацієнт стає загальмованим, апатичним, оглушеним.

2. Другий синдром включає неврологічну симптоматику:

• мідріаз – розширення зіниці;
• птоз повік – опускаються верхні повіки;
• косоокість;
• диплопія – роздвоєння об’єктів в очах;
• парез – часткове ослаблення м’язової сили в кінцівках.

3. Менінгеальний синдром.

Згустки крові в субарахноїдальному просторі піддаються ферментативному розпаду, що супроводжується асептичним запаленням, тобто без участі інфекції. Менінгеальний синдром включає такі симптоми:

• виразний головний біль;
• нудота;
• блювота, що не асоціюється з прийманням їжі та не приносить полегшення хвором.

За важкого перебігу менінгеальний синдром супроводжується психічними та неврологічними розладами:

• галюцинації;
• чергування психічного збудження та сонливості;
• порушення свідомості у вигляді апатії, байдужості аж до коматозного стану;
• судоми;
• підвищення м’язового тонусу, особливо м’язів потилиці – це призводить до характерної пози, за якої голова закидається назад; таке положення зветься «позою лягавого собаки».

Психічні розлади включають гіперестезію – підвищену чутливість. Вона включає страх світла, звуку, сильних запахів та тактильних доторків. За масивного крововиливу в плазму крові викидаються катехоламіни: адреналін, норадреналін та дофамін. Вони звужують судини та підвищують кров’яний тиск. Через це страждають органи: в звужених артеріях зменшується щохвилинний об’єм крові – в тканинах розвивається гіпоксія (стан браку кисню) та вони відмирають. Масове надходження гормонів у кров розвиває серцево-легеневу недостатність: в 3% випадків пацієнт вмирає.

Як надати першу допомогу

Якщо ви виявили симптоми травматичного субарахноїдального крововиливу – викликайте бригаду швидкої допомоги. До її прибуття потрібно:

1. Вкласти хворого. Якщо він при тямі, покладіть його на спину, якщо ні – на бік. Так ви попередите потрапляння блювоти в дихальні шляхи.
2. Забезпечте вентиляцію легень. Зніміть верхній одяг, відчиніть вікно в приміщенні чи винесіть хворого на свіже повітря.

Після прибуття допоможіть парамедикам транспортувати хворого в машину. Бригада відвезе людину до відділу реанімації та інтенсивної терапії. Варто пам’ятати, що за травматичного субарахноїдального крововиливу будуть не всі вищеперераховані симптоми. В першу чергу потрібно звернути увагу на «кістяк» гострого мозкового порушення:

1. Анамнез. Запитайте у людини, чи не забився він головою за останні 24 години.
2. Гострий головний біль з переважною пульсацією в потилиці.
3. Порушення свідомості. Хворий дезорієнтований, загальмований, відповідає на запитання із затримкою. Очі «порожні», він байдужий до навколишнього світу.

Ці патології знижують якість життя та перешкоджають реалізації потенціалу людини. Державні лікарні зобов’язані надати першу допомогу та вести пацієнта до його одужання. Але наступний етап лікування – реабілітація – часто лишається лише на папері: з пацієнтом не працюють.

Що можемо ми?

Фахівці Центра стимуляції мозку в лікуванні та реабілітації субарахноїдального крововиливу застосовують комплексний підхід. Що ми робимо:

1. Діагностуємо ступінь ураження мозку: від незначних крововиливів до масивного крововиливу в порожнини мозку.
2. Складаємо індивідуальний план лікування для дітей, дорослих, літніх людей.
3. Реабілітуємо втрачені неврологічні функції: розробимо чутливість в руці та повернемо можливість відчувати запахи та смак.
4. Відновимо м‘язову силу методами лікувальної фізкультури та покращимо кровопостачання до м’язів за допомогою масажу.
5. Реабілітуємо когнітивну сферу: пам’ять, мислення, увагу, мову, слух. Ви знову будете чути, гарно запам’ятовувати та виразно розмовляти.
6. Надамо послуги психолога пацієнту та його близьким. Усунемо вашу стурбованість, страх, депресію та порушення сну.
7. Попередимо повторний крововилив та позбавимо від хронічного головного болю: складемо план харчування та фізичних вправ.
8. Покращимо імунітет та супротив організму шкідливим факторам методами фізіотерапії.

Джерела

• Українська Вікіпедія 
• Журнал "Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря"