Розвиток дрібної моторики у дитини

Дрібна моторика — це вміння здійснювати осмислені й спрямовані рухи пальцями рук або ніг. Дитина удосконалює її в міру дорослішання, але опановує вже з народження. У Центрі стимуляції мозку малюків навчають впевнено володіти власними руками, щоб досягати маленьких і великих цілей.

Проста моторика означає захоплення, утримання предмета і подальшу роботу з ним (їсти, одягатися). Тонка і складна моторика передбачає письмо, малювання, скрупульозну роботу (вирізання фігурок, аплікації, орігамі, в'язання, ліплення). Під час руху одночасно залучаються нервові імпульси, м'язи пальців рук, кістково-суглобовий та зоровий апарат.

Розвиток моторики пальців допомагає дитині оволодіти побутовими навичками та підготуватися до школи: малюк, який впевнено володіє руками, не відволікається на те, як краще взяти письмове приладдя, і може більше концентруватися на навчанні.

Навіщо розвивати дрібну моторику

Моторика пов'язана з мовною функцією: коли розвивається моторика, розвивається й мова. Моторний та мовний центри мозку розташовані поруч, що дозволяє їм взаємодіяти.

Дитина з розвиненою дрібною моторикою рук отримує якості, що допомагають у побуті та навчанні:

• вправні рухи;
• швидка реакція та увага;
• чисте та зв'язне мовлення;
• вільне читання;
• рівний та чіткий почерк;
• логічне (математичне) та художньо-образне (творче) мислення.

Моторика рук — це фундамент, на основі якого батьки та викладачі продовжують розвиток дитини. Водночас лише розвитку моторики для цього недостатньо: потрібно також прищеплювати дитині любов до творчості та вчити самостійно мислити.

Вік для розвитку дрібної моторики

Прості вправи для рухливості та вправності пальців рекомендується виконувати з 7–8 місяців. Заняття з викладачем у профільному центрі починають після 2 років. У Центрі стимуляції мозку займаються з дітьми молодшого та старшого дошкільного віку. Удосконалювати спритність рук рекомендується як у дошкільні роки, так і в старших класах школи.

Особливості розвитку моторики у дошкільнят

Щоб розвиток дрібної моторики був повноцінним, заняття підбирають з урахуванням віку дитини:

• 2 роки — прості заняття та ігри на кшталт «Ладушки». Малюк працює долонею, пальці мало беруть участь у захопленні;
• 2–3 роки — ігри з пальчиками («Сорока-ворона») та масажний вплив дорослих;
• 3–4 роки — участь пальців у захопленні та маніпулюванні предметами; корисні пазли, конструктори, виготовлення паперових фігурок;
• 4–5 років — дитина вчиться шнурувати взуття, застібати ґудзики; вправи орієнтовані на копітку роботу пальцями, рухливість кисті та обертання зап'ястям;
• 5–6 років — дитина поєднує моторику з кінетичними навичками й вчиться відчувати себе в просторі;
• 6–7 років — серйозний етап підготовки до школи та самостійності. Розвивається образне мислення, виразне мовлення, здатність рахувати; вправи з невеликими предметами розробляють фаланги пальців. Дитині корисно ліпити, малювати, збирати конструктор, навчатися грі на гітарі чи фортепіано, допомагати мамі з хатньою роботою.

Заняття в Центрі стимуляції мозку

Розвиток дрібної моторики у дітей відбувається за участі логопедів і психологів, які враховують вік, потреби та здібності конкретного малюка.

Вправи побудовані на ігрових елементах — це допомагає пробудити в дитини цікавість і втримати її біля заняття. Використовують безпечні предмети: сипкі речовини (крупа, пісок), пластичні матеріали (пластилін, глина, солоне тісто), папір і картон, багатоелементні іграшки (кубики, пазли, конструктори, Лего). Мініатюрні предмети (намисто, ґудзики, мушлі, камінчики, прищіпки) розробляють групи коротких м'язів пальців.

Викладачі контролюють складність вправ: прості й складні вправи чергуються, дитина засвоює побутові рухи та вчиться виконувати функції, що розвивають логічне мислення і творчу уяву.