+38 (044) 364-20-04 +38 (093) 170-16-59
Пн.-Нд. 08:30 - 20:00
м. Київ, пр-т Василя Порика 13-Б (На карті )
м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5 (На карті)
м. Сколе, вул. Стрийська, 19 (незабаром відкриття)
м. Біла Церква, вул. Гагаріна 37А (На карті)
Що таке булімія? Наскільки небезпечним є цей психологічний розлад харчової поведінки та які причини неправильного сприйняття їжі? Комплексний підхід до лікування у клініці ЦСМ та авторський метод фісіотерапії Валерія Патонича допоможуть повністю позбутися цього захворювання.
Ви помічаєте, що споживаєте дуже багато їжі після стресу чи хтось із близьких став надто багато їсти та ви не розумієте, куди діваються продукти з холодильника? Провокуєте блювання після нападу обжерливості та сердитесь на себе? Ці прояви вказують на розлад харчової поведінки (далі — РХП), і вам необхідно звернутися до фахівців. Дізнатися, що таке булімія, і провести ефективне лікування цього РХП можна в Клініці ЦСМ. Для усунення цього захворювання фахівці застосовують сучасні та авторські методики, які відмінно зарекомендували себе та допомогли позбутися нервової булімії багатьом дорослим та дітям.
Булімія — це один із розладів харчової поведінки, що проявляється безконтрольними нападами прийому великих обсягів їжі та штучно провокованими спробами насильного спустошення шлунка за допомогою блювання та інших способів. Лікування РХП повинне починатися якомога раніше, оскільки в запущених випадках він призводить до небезпечних наслідків і складніше піддається терапії.
За даними статистики, майже 70 % пацієнтів, у яких діагностовано булімію, є підлітками до 18 років. Середній вік початку захворювання — 12 років. Співвідношення між дівчатами та хлопцями з булімією 3:1. Частіше за допомогою до фахівців звертаються пацієнти до 32 років, інші зазвичай змиряються із захворюванням, але допомогти можна й у таких складних випадках.
Нервова булімія поділяється на два типи:
За характером проявів ознак булімії РХП поділяють на три типи:
Причини булімії поліморфні та підкріплюються різними провокуючими факторами та пусковими механізмами, які запускають дебют РХП. У більшості хворих сприйняття їжі неправильне, і їда є для них не способом втамування голоду, а інструментом зниження психоемоційних переживань.
Вирізняють кілька груп причин булімії:
Булімічний невроз розвивається на тлі емоційного напруження та фіксується за типом залежності. Переїданню передує поява наростаючого суму, тривожності чи агресії. Чим сильніше виражений афективний дискомфорт, тим гостріший голод.
Під час прийому їжі виникає короткочасне відчуття ейфорії, і після нього психоемоційне перенапруження зникає. Під час нападу булімії людина не в змозі контролювати обсяг їжі, вона не відчуває насичення та продовжує їсти до появи розпирання в животі, нудоти та болю. Почуття одурманення змінюється відчуттям провини, зневаги та агресії до себе.
Для повернення колишнього стану хворий провокує блювання, приймає сечогінні та проносні або вдається до виснажливих фізичних навантажень. Після «покарання» психоемоційний стан стабілізується, але через деякий час епізод ненажерливості виникає повторно.
Напад булімії стає способом регуляції емоційного життя, і хворий сприймає їжу як «інструмент» для усунення тривоги, смутку чи інших переживань. Саме тому цей РХП часто порівнюють із різними залежностями.
Формування булімічного неврозу відбувається протягом тривалого періоду. Головний симптом булімії — це напади переїдання. Відчуття голоду виникає раптово та провокується внутрішніми чи зовнішніми чинниками: стрес, сварка, невдачі, неприємні спогади. Для усунення емоційного дискомфорту хворий з’їдає багато їжі за короткий проміжок часу. Напади обжерливості зазвичай відбуваються на самоті. Хворий підбирає максимально калорійні страви — гарніри із соусом і м’ясом, торти, тістечка тощо. Під час їди людина себе не контролює, відчуває ейфорію та радість, отримує полегшення.
Під час булімічного нападу не відчувається насичення, і споживання продовжується або до моменту, коли їжа закінчується, або до появи явних ознак переїдання у вигляді нудоти, відчуття розпирання та тяжкості в животі, болю. Під час такого зриву хворий отримує кілька тисяч калорій, які значно перевищують добову потребу.
Після нападу булімічного неврозу на зміну задоволенню та усуненню напруженості приходить почуття провини, агресія, роздратування, ненависть до себе та страх набору ваги. Для компенсації стану хворий може використовувати різні способи звільнення від з’їденого: виклик блювання, проведення клізми, прийом діуретиків та проносних, інтенсивні заняття спортом або періоди голодування.
У хворих із нервовою булімією вага наближена до норми або злегка підвищена. Незважаючи на це, пацієнти дуже стурбовані своєю фізичною формою та зовнішністю. Вони намагаються схуднути, але зазвичай вживають низькокалорійні страви лише в присутності інших людей. На самоті у них відбуваються напади обжерливості, і споживаються висококалорійні продукти.
На відміну від хворих з анорексією пацієнти з булімічним РХП критичніше ставляться до свого стану та розуміють, що порушення в харчуванні є. Вони відчувають почуття провини й найчастіше зізнаються у своїй хворобі близьким людям. Булімія рідко призводить до соціальної ізоляції, імпульсивних вчинків, наркоманії чи алкоголізму та депресії, але тривожні розлади спостерігаються частіше, ніж у анорексиків.
Розвиток булімії у підлітків відбувається частіше, але цей РХП може виникати і в дітей молодшого віку. Пубертатний період супроводжується гормональними сплесками, які призводять до ще більшого нестабільного психоемоційного стану, і саме тому більшість пацієнтів стикається з проявами булімії у підлітковому віці. Напади можуть провокуватись невдалою першою закоханістю, конфліктами з однолітками, батьками чи вчителями, переживаннями про майбутнє. Булімія у дітей молодшого віку частіше викликається конфліктними сімейними ситуаціями, надмірним занепокоєнням батьків харчуванням дитини або неправильним ставленням до їжі в сім’ї.
Симптоми захворювання у дітей з 11 років, підлітків та дорослих однакові. При булімії у дітей віком до 11 років спостерігається велика вибірковість у харчуванні. Окрім цього, дітям складніше приховувати напади переїдання, і вони раніше помічаються батьками та іншими дорослими.
Імовірність розвитку ускладнень булімічного РХП вища у дітей та підлітків, оскільки психіка та організм ще не сформовані повністю. Для лікування захворювання пацієнтів віком від 11 років застосовуються такі ж методи, як і для терапії булімії у дорослих. У разі розвитку РХП у більш ранньому віці лікування проводиться шляхом активної роботи фахівців із його батьками.
Наслідки булімії виникають поступово в процесі прогресування захворювання. До них належать такі порушення та захворювання:
Для виявлення захворювання проводиться бесіда психіатра з хворим або його родичами, під час якої отримуються дані про симптоми та анамнез. Для діагностики РХП виконується біоімпедансометрія, застосовуються специфічні діагностичні тести-опитувальники. Проводиться диференціальна діагностика із захворюваннями ШКТ із рецидивами блювання та психопатологічними розладами особистості.
Для виявлення та лікування наслідків булімії пацієнту призначаються лабораторні аналізи, інструментальні методики та консультації кардіолога, ендокринолога, гастроентеролога, стоматолога та інших профільних фахівців.
Під час лікування булімії застосовується комплексний підхід. Крім психіатра, у терапії бере участь психолог та дієтолог. У разі потреби до лікування ускладнень РХП долучаються лікарі інших спеціальностей. У більшості випадків госпіталізація не потрібна. Терапевтичні заходи спрямовуються на відновлення нормального апетиту та ставлення до їжі, усунення поведінкових спроб очищення шлунка та кишечника, стабілізацію соматичного та психоемоційного стану.
У план лікування зазвичай долучають такі методики лікування нервової булімії:
У Клініці ЦСМ пацієнти можуть пройти курс лікування за авторською методикою провідного спеціаліста з терапії РХП Валерія Патонича. Програма фісіотерапії підходить для дітей та дорослих. Раніше цей авторський метод застосовувався у психологічних центрах Revocanda plus. Він добре зарекомендував себе, оскільки його застосування усуває не тільки симптоми булімії, але й повністю позбавляє РХП.
Під час лікування методом фісотерапії пацієнт отримує особистого консультанта, якому він може писати або телефонувати в режимі 24/7 і отримувати необхідне розуміння та опору. Завдяки роботі з центрами Revocanda 95 % людей пройшли програму фісотерапії до кінця та повністю одужали.
Для відновлення після булімії для кожного пацієнта розробляється індивідуальний реабілітаційний курс. Його тривалість залежить від характеру та виразності наслідків РХП.
Для відновлення призначаються вітамінно-мінеральні комплекси, препарати підвищення імунітету, стабілізації функцій ШКТ та інших органів та систем. Робота проводиться лікарями різних спеціальностей під контролем психіатра.
Для профілактики булімії необхідно:
Ви хочете пройти курс лікування внаслідок наявності РХП та шукайте досвідчених фахівців? Записатися на прийом до досвідчених психологів, дієтологів та лікарів суміжних спеціальностей можна, зателефонувавши в Клініку ЦСМ або заповнивши на сайті спеціальну форму для запису онлайн або замовлення зворотнього дзвінка. Звертайтеся — і ми допоможемо вам залишити булімію в минулому!
