Компульсивне переїдання: у чому причини та як з ним боротися?

Постійно супроводжуєте активним прийомом їжі свої емоційні сплески? Хтось із ваших близьких часто з’їдає величезні порції їжі при стресі? З’ясувати причину та позбутися проблеми розладу харчової поведінки допоможуть лише професіонали. Компульсивне переїдання успішно лікують фахівці Клініки ЦСМ, і для позбавлення від нього застосовуються сучасні авторські методики, що добре зарекомендували себе.

Компульсивне переїдання — це розлад харчової поведінки, що проявляється безконтрольним прийомом великого обсягу їжі без відчуття голоду для усунення стресу. Напад компульсивного переїдання допомагає не заїдати емоції, а з допомогою їжі позбавляти їх відчуттів. Виразність проявів цього РХП варіює від окремих епізодів із помірним переїданням до регулярної обжерливості, що нагадує булімію. На відміну від хворих з анорексією або булімією людина не намагається позбуватися з’їденого за допомогою блювання, проносних засобів, посилених тренувань або інших способів.

У медичній літературі можна зустріти інші терміни для позначення цього РХП — «психогенне переїдання», «гіперфагічна реакція на стрес» або «нервове переїдання».

Етіологія компульсивного переїдання

Причини компульсивного переїдання поділяють на психологічні, соціальні та біологічні.

Основною психологічною першопричиною психогенного переїдання стає невміння справлятися з емоціями, що спричиняються як зовнішніми несприятливими чинниками, так і внутрішніми конфліктами. Тригерами для нападу обжерливості стають різні емоції: образа, неможливість змінити ситуацію, провина, страх, образа чи тривога.

Багато пацієнтів страждають від заниженої самооцінки та почуваються нездатними відповідати очікуванням та вимогам оточуючих. Вони ще в дитинстві звикли долати негативні емоції за допомогою їжі, оскільки не знаходили підтримки у дорослих. У багатьох пацієнтів із дитячого віку є звичка їсти багато солодкої чи жирної їжі, їсти без відчуття голоду «за компанію». Вони часто страждали внаслідок складних взаємин з дорослими та конфліктів у сім’ї.

До соціальних причин нервового переїдання належить культ стрункості. У разі наявності зайвої ваги власна значимість знижується, з’являється відчуття провини та неповноцінності. Заглушити ці негативні переживання допомагає їжа. У результаті створюється замкнене коло, коли фактори підживлюють та підсилюють один одного. Нездатність зупинитися в споживанні їжі спричиняє підвищену тривожність, яка ще більше посилює наявний РХП. Також ймовірність появи нападів ненажерливості підвищується у тих дітей, яких батьки заохочували або заспокоювали їжею.

До біологічних причин компульсивного переїдання належить спадкова схильність. Вчені виявили три гени, які у разі систематичного переїдання призводять до набору зайвої ваги. До них належать гени Taq1A1, GAD2 та FTO. Також схильність до нервового переїдання підвищується у разі спадкової схильності до підвищеної тривожності та депресії.

Компульсивний розлад харчування проявляється лише на самоті. На людях хворі можуть контролювати себе та з’їдають нормальні порції. Проте їхнє життя крутиться довкола їжі постійно. Вони часто перекушують вдень, запасають і ховають їжу на потім і з’їдають її поки ніхто не бачить. Самостійно усунути симптоми компульсивного переїдання не виходить, і цей факт ще більше знижує самооцінку та спричиняє відчуття безпорадності.

Особливості компульсивного переїдання у підлітків та дітей

Під час бурхливого росту діти та підлітки часто багато їдять, але такі епізоди не означають розвитку РХП. Компульсивний розлад харчової поведінки завжди пов’язаний зі стресовими факторами. Дитина або підліток починає ховати їжу у себе в кімнаті, з’їдає дуже великі обсяги за короткий час, втрачає контроль над тим, що відбувається, відчуває провину, але при цьому не викликає блювання та не позбувається з’їденого іншими способами. Вона може пропускати звичайні прийоми їжі, а потім наїдатися фастфудом, перекушувати багато разів на день і набирати багато їжі для перегляду фільмів або мультиків. Напади обжерливості відбуваються 2 рази на тиждень або частіше і тривають щонайменше пів року. Переїдання призводить до збільшення ваги, від якої особливо страждають підлітки.

Причини компульсивного порушення харчової поведінки у підлітків нічим не відрізняються від факторів, що спричиняють РХП у дорослих. Принципи лікування компульсивного переїдання у цьому віці залишаються стандартними. У дітей до 11 років неправильне ставлення до харчування завжди провокується батьками, і для усунення захворювання лікування необхідно передусім дорослим. Дитині зазвичай досить легкої корекції поведінки.

Діагностика компульсивного переїдання

Для діагностики компульсивного переїдання проводиться первинна консультація психотерапевта та психолога. Розмова проводиться із хворим та його родичами. Для виявлення та визначення характеру РХП виконується біоімпедансне дослідження та тест на компульсивне переїдання. Для уникнення помилок проводиться диференціальна діагностика з психічними порушеннями та ожирінням, що спричиняється прийомом деяких препаратів.

Для оцінювання наслідків РХП виконуються лабораторні аналізи, УЗД, кардіограма та інші інструментальні методики. У разі потреби призначаються консультації ендокринолога, кардіолога та інших фахівців.

Лікування компульсивного переїдання

Позбутися компульсивного порушення харчової поведінки допомагає комплексна терапія.

Основним методом боротьби з компульсивним переїданням є психотерапія. У роботі з хворими застосовуються різні психотерапевтичні методики:

• Когнітивно-поведінкова психотерапія.
  Пацієнту допомагають навчитися визначати думки, які штовхають на обжерливість, та відстежувати зв’язок між нападами та своїм психоемоційним станом. Потім хворого вчать методам переривання цього взаємозв’язку з допомогою різних технік розслаблення.
• Діалектична поведінкова терапія.
  Методика поєднує в собі різні медитативні та когнітивно-поведінкові техніки, які усувають наслідки стресового фактора та допомагають контролювати свої емоції.
• Інтерперсональна терапія.
  Робота спрямовується на визначення та усунення міжособистісних конфліктів за допомогою вдосконалення навичок комунікації. Методика допомагає скорочувати кількість негативних емоцій під час спілкування та приводів для переїдання.

Під час співпраці психологів та психотерапевтів дієтологи допомагають пацієнту змінити підхід до харчування та виробити чіткий графік прийому їжі. Також фахівці змінюють ставлення до їжі.

У деяких випадках до плану лікування додають лікарські засоби для придушення апетиту. Для терапії депресивних та тривожних розладів застосовують антидепресанти, які не лише стабілізують настрій, а й скорочують кількість нападів ненажерливості.

У Клініці ЦСМ пацієнти отримують унікальну можливість позбутися від компульсивного переїдання за допомогою авторської методики провідного спеціаліста з лікування РХП Валерія Патонича. Програма фісіотерапії раніше успішно застосовувалася у психологічних центрах Revocanda plus. Під час проходження програми кожен пацієнт отримує особистого консультанта. Він може телефонувати або писати йому в режимі 24/7 та отримувати необхідне розуміння, опору та підтримку. Методика не тільки позбавляє симптомів розладу, а й допомагає повністю одужати. 95 % людей, які зверталися до центрів Revocanda, повністю позбулися РХП.

Відновлення після лікування

Для усунення наслідків компульсивного порушення харчової поведінки для кожного хворого вузькопрофільні фахівці складають індивідуальну програму відновлення здоров’я. Тривалість реабілітаційного курсу визначається тяжкістю та характером ускладнень. До плану відновлювальної терапії можуть вноситися вітамінно-мінеральні комплекси, препарати для нормалізації травлення, підвищення імунітету та стабілізації роботи інших систем та органів.

Який лікар лікує компульсивне переїдання?

Вас лякають напади обжерливості, і ви шукаєте досвідчених фахівців із лікування РХП? Звертайтеся до Клініки ЦСМ, зателефонувавши за вказаним на сайті номером або заповнивши спеціальну форму для онлайн запису або замовлення зворотнього дзвінка. Оператори контакт-центру швидко зв’яжуться з вами, надуть відповіді на всі запитання та запишуть на прийом до лікаря.

Джерела 

• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Medscape
• Mayo Clinic