icon

Адреси клінік

м. Київ, пр-т Василя Порика 13-Б (На карті )

м. Київ, вул. Велика Васильківська, 66, стоматологія (На карті )

м. Сколе, вул. Стрийська, 19 (незабаром відкриття) (На карті)

м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5 (На карті)

м. Біла Церква, вул. Гагаріна 37А (На карті)

phone

+38 (044) 364-20-04 +38 (093) 170-16-59

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

+38 (067) 761-63-44 (Стоматологія)

Пн.-Сб. 9:00-19:00, Нд. 9:00-18:00

Розлад харчової поведінки

Розлад харчової поведінки - психологічна проблема, обумовлена негативним сприйняттям себе, почуттями, подіями, що відбуваються в житті людини. У ЦСМ кваліфіковані спеціалісти допоможуть боротися із РХП за допомогою сучасних ефективних методик.

Як лікувати розлад харчової поведінки?

Ви помічаєте, що хтось із близьких став стрімко худнути та не бере участі в спільних обідах та вечерях? У вас бувають напади переїдання, які ви компенсуєте блюванням? Порушення харчової поведінки необхідно лікувати за допомогою досвідчених фахівців, оскільки усунути їх самостійно практично неможливо. Дізнатися, як лікується розлад харчової поведінки, і позбавитися захворювання назавжди можна в Клініці ЦСМ. Боротьба з РХП буде проведена за допомогою міжнародних та авторських методик, що відмінно зарекомендували себе.

Розлади харчової поведінки — це група поведінкових психогенних синдромів, які супроводжуються різними порушеннями в прийомі та перетравлюванні їжі. Проблеми харчової поведінки спричиняються негативними переживаннями, почуттями та подіями, що відбуваються в житті хворого. Він не може вирішити їх у стосунках із людьми та намагається компенсувати свій стан за допомогою їжі. РХП проявляються у вигляді обмежень у їжі, переїдань, провокацій блювання, прийомів проносних засобів та інших порушень.

Класифікація розладів харчової поведінки

Фахівці виділяють такі основні види розладів харчової поведінки:

  • Нервова анорексія (очисного та обмежувального типу).
    Характеризується жорсткими обмеженнями калорійності та обсягів їжі, виснаженням, домінуванням ідеї схуднення та відсутністю критичності до свого стану. Може призводити до смерті.
  • Нервова булімія (очисного та неочисного типу).
    Проявляється нападами сильного переїдання, які призводять до відчуття провини та агресії стосовно себе, спроб штучного позбуття від з’їденого за допомогою блювання, проносних засобів, періодів голоду або активних тренувань. Вага залишається нормальною або злегка підвищеною. Критичність до свого стану зберігається.
  • Компульсивне (або психогенне) переїдання.
    Характеризується нападами обжерливості, які виникають у відповідь на стресові ситуації та допомагають позбутися психоемоційного напруження. Призводить до підвищення ваги.
  • Орторексія.
    Патологічне та нав’язливе прагнення до правильного харчування, яке супроводжується суворим дотриманням раціону. Людина їсть не те, що подобається чи хочеться, почувається невільною від нав’язливості думок та поведінки.
  • Бебірексія.
    Характеризується нав’язуванням дитині батьківських переваг у харчовій поведінці. Спровокований РХП може усуватися лише за бажанням дорослого змінити своє ставлення до харчування дитини.

До рідкісних типів порушення харчової поведінки належать різні збочення у апетиті, прегорексія, дранкорексія, пікацизм.

Етіологія розладів харчової поведінки

До причин розладу харчової поведінки належать різні психогенні, соціальні та фізіологічні фактори. Вони визначаються лікарем під час діагностики хворого. Найчастіше до розладів їди призводить відразу кілька факторів, серед яких 1–2 є пусковими механізмами захворювання.

Можливі причини розладу харчової поведінки — це:

  • Суспільні критерії краси та цінності.
    Протягом десятиліть нав’язувані «ідеали» краси у вигляді тендітності та стрункості формують неправильне ставлення до успішності та затребуваності.
  • Стрес.
    Прийом їжі для компенсації психоемоційного перенапруження поступово стає залежністю та самостійним джерелом стресу.
  • Травмуючі психіку події.
    У багатьох людей із порушеннями прийому їжі в минулому переживалося сексуальне або фізичне насильство.
  • Мікросоціальні умови.
    Велику роль у формуванні правильного ставлення до їжі та зовнішності відіграють харчові звички та цінності у сім’ї. Пристрасть до солодкого, відсутність режиму харчування, авторитаризм, гіперопіка, застосування їжі як покарання чи заохочення формують неправильне ставлення до їжі. Пусковим механізмом РХП у молодому чи підлітковому віці часто стають образливі зауваження чоловіка або дружини, батьків або однолітків про зовнішність чи вагу.
  • Психологічні особливості.
    Розлади частіше формуються на тлі заниженої самооцінки, залежності від думки оточуючих, перфекціонізму, емоційної лабільності, навіюваності чи почуття провини. Особливо часто ці фактори діють на підлітків, що переживають вікову кризу.
  • Психічні захворювання.
    Багато психічних захворювань супроводжуються порушеннями харчової поведінки. До них належить шизофренія, психопатія, депресія, біполярний афективний розлад. Порушення в прийомі їжі відрізняються стійкістю до терапії та вираженими симптомами.
  • Спадкова схильність.
    Порушення передачі нейромедіаторів і гормональні відхилення, що передаються генетично, призводять до збочення, підвищення або зниження апетиту, розвитку ожиріння.

Патогенез РХП

Усі розлади харчової поведінки закріплюються на фізіологічному та психічному рівні. Спочатку відбувається конфлікт між базовою потребою в їжі та реакціями, що виникають у відповідь на стрес, власну самооцінку, взаємини із соціумом. Бажання викликає появу надцінної та нав’язливої ідеї, яка формує відповідну поведінку та визначає мотиви.

При нервовій булімії людина боїться набрати вагу, при компульсивному переїданні — прагне позбутися напруження й розслабитися, при анорексії — схуднути за будь-яку ціну, при орторексії — побоюється вживати шкідливі продукти. У випадку з бебірексією дитина стає заручником батьків, та її харчова поведінка повністю підпорядкована дорослим.

Психічні зміни та порушення в прийомі їжі призводять до порушення перетравлення, дефіциту вітамінів, мікроелементів та поживних речовин.

Клінічні прояви розладів харчової поведінки

Формування ознак розладів харчової поведінки займає тривалий час. Спочатку вони старанно ховаються від оточуючих, але потім стають явними.

Симптоми розладу харчової поведінки варіабельні та визначаються різновидом порушення.

Прояви булімії

  • нав'язливі думки призводять до переїдання та очищення;
  • з'їдаються дуже великі порції їжі через невеликі проміжки часу;
  • ненажерливість відбувається потайки, на самоті;
  • насичення під час нападів не відчувається і їжа вживається до погіршення самопочуття;
  • після переїдання відчувається провина та здійснюється “покарання” у вигляді штучно викликаного блювання, прийому проносних та сечогінних засобів, періодів голоду, інтенсивних тренувань;
  • є страх набору ваги;
  • критичність до стану зберігається.

Прояви анорексії

  • хворий вважає себе товстим при нормальній і навіть зниженій вазі;
  • обмеження в їжі виявляються вибором низькокалорійних продуктів та суттєвим зменшенням порцій;
  • відмова від спільних прийомів їжі з родичами чи друзями;
  • прагнення до усамітнення;
  • постійне розглядання себе у дзеркалі, виявлення вад у фігурі;
  • пригнічений стан та порушення сну;
  • значне зниження ваги;
  • немає критичного ставлення до свого стану.

Прояви компульсивного (або психогенного) переїдання

  • напади ненажерливості відбуваються після стресової ситуації (стрес "заїдається");
  • переїдання відбувається наодинці без відчуття голоду;
  • під час нападу з'їдаються великі обсяги їжі;
  • після нападу виникає відчуття провини та відрази до себе.

Прояви орторексії

  • жорсткі обмеження під час вибору продуктів;
  • власні уявлення про здорове харчування;
  • суворий підрахунок калорійності та компонентів продуктів;
  • нав'язливість ритуалів поведінки;
  • поява відчуття провини при зривах та виснаження себе ще більшими обмеженнями та фізичними тренуваннями;
  • конфліктні спроби нав'язування власної системи харчування близьким;
  • відчуття нерозуміння оточуючими та самотність;
  • у разі неможливості "правильно" харчуватися відмова від їжі (наприклад, у лікарні, поїздці, гостях тощо).

Прояви бебірексії

Порушення харчової поведінки у дитини повністю індуковано батьками. Дітям нав’язуються жорсткі принципи сироїдіння, веганства чи інші неадекватні системи харчування. Мати, що страждає на булімію, може штучно викликати в дитини блювання після їжі.

Лікування бебірексії без допомоги батьків неможливе. Відомий трагічний випадок, коли дитина 3 років померла від нав’язаного батьками вегетаріанства, і вони не хотіли здійснювати жодних спроб лікування.

Особливості РХП у дітей

Симптоми розладів харчової поведінки та причини їх розвитку у дітей з 11 років та дорослих зазвичай однакові. Найчастіше порушення виявляються у дівчат, й особливо часто вони виникають у підлітковому віці. У разі розвитку розладів, крім бебірексії, до 10–11 років головною особливістю захворювання є незрозумілість їхньої появи. Нерідко РХП виникають у дітей із сімей, у яких порушені нормальні уявлення про їжу та зовнішність.

Першою ознакою розладів, з яким необхідно звернутися до лікаря, може стати вибіркове харчування. Діти наполегливо та довго відмовляються від певних страв та продуктів. У разі розвитку порушень у харчуванні дитині складно приховувати симптоми, та їхнє виявлення має стати приводом для негайного звернення до фахівців.

Лікування з 11–12 років мало чим відрізняється від принципів терапії у дорослих. Для дітей молодшого віку лікування проводиться в ігровій формі й полягає в отриманні легкої психологічної допомоги. Основна робота усунення РХП проводиться з батьками.

Діагностика розладів харчової поведінки

Діагностика порушень у прийомі їжі проводиться психіатром та клінічним психологом. Під час бесіди лікар з’ясовує всі деталі анамнезу та симптомів захворювання, ставить хворому та його родичам уточнюючі запитання про стресові та травмуючі ситуації, особливості харчування та ставлення пацієнта до своєї зовнішності та ваги. Для підтвердження діагнозу виконується біоімпедансометрія та застосовуються різні тести на розлади харчової поведінки: шкала оцінювання харчової поведінки, СБМДО, метод Дембо-Рубінштейна, опитувальник Айзенка тощо.

Для виявлення наслідків порушень харчування призначаються консультації терапевта чи педіатра, нефролога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, кардіолога та інших профільних спеціалістів. Проводяться лабораторні аналізи крові та сечі, УЗД органів черевної порожнини та інші інструментальні дослідження.

Лікування розладів харчової поведінки

Для терапії розладів харчової поведінки застосовується комплексний підхід. Лікування спрямовується на усунення порушень у харчуванні та на відновлення організму після наслідків РХП.

Для комплексної корекції харчової поведінки проводиться:

  • Психотерапія.
    Застосовувані методи та техніки залежать від типу порушення та особистісних якостей пацієнта. Психотерапія розладів харчової поведінки зазвичай проводиться за допомогою когнітивно-біхевіоральної терапії та психоаналізу. Заняття проводяться персонально та в групах. Мета лікування спрямовується на вироблення вміння протистояти стресам і правильно ставитися до зовнішності та їжі, підвищення самооцінки, стабілізацію настрою, усунення апатії, тривожності, депресії чи імпульсивності поведінки. Для покращення результатів терапії проводиться робота із родичами хворого.
  • Медикаментозна терапія.
    Антидепресанти та транквілізатори застосовуються для стабілізації психоемоційного стану, зниження або посилення апетиту. Препарати призначаються у разі неможливості усунення порушень немедикаментозним способом.
  • Дієтотерапія.
    На початковому етапі відновлюється правильний раціон. Для кожного пацієнта складається спеціальна дієта з урахуванням смакових уподобань та особливостей стану здоров’я.
  • Реабілітація.
    Навички та результати психотерапії та медикаментозного лікування закріплюються у повсякденному житті. Робота проводиться з хворим, його родичами та друзями. Для відновлення імунітету та організму призначаються вітамінно-мінеральні комплекси, медикаментозні засоби для підвищення захисних сил та стабілізації порушених функцій внутрішніх органів та систем.

Пацієнти, які проходять лікування в Клініці ЦСМ, отримують унікальну можливість пройти курс фісіотерапії. Ця авторська методика провідного спеціаліста з РХП Валерія Патонича допомагає не лише усувати симптоми, а й повністю позбутися захворювання.

Під час лікування за програмою фісіотерапії кожен пацієнт отримує особистого консультанта, якому він може зателефонувати або написати в режимі 24/7 та отримати необхідну опору та підтримку. Авторська методика багато років застосовувалася в психологічних центрах Revocanda plus і 95 % клієнтів із РХП пройшли курс до кінця та повністю одужали.

Профілактика розладів харчової поведінки

Для профілактики РХП необхідно:

  • підвищувати стійкість до стресів;
  • починаючи з дитячого віку формувати правильне ставлення до зовнішності та їжі;
  • вчитися правильно позбавлятися напруження та наслідків стресу за допомогою спорту чи творчості, вміти відстоювати свою точку зору та правильно вирішувати конфлікти;
  • не допускати використання їжі як заохочення чи покарання.

Який лікар лікує розлади харчової поведінки?

Вам необхідний курс лікування порушень у харчуванні і ви шукаєте досвідченого лікаря? Звертайтеся в Клініку ЦСМ, зателефонувавши в контакт-центр або заповнивши спеціальну форму на сайті для запису онлайн або замовлення зворотнього дзвінка. Фахівці швидко зв’яжуться з вами, нададуть відповіді на всі ваші запитання та запишуть на прийом до необхідного лікаря (психолога, дієтолога тощо) у зручний для вас час.

Фахівці

Патонич Валерій Олександрович
Патонич Валерій Олександрович

Лікар-психотерапевт, другий (магістерський) рівень

Залишити відгук:

Ваша оцінка:

Ваша оцінка:

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Запишіться на прийом

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті