Мігрень: причини та методи лікування

Мігрень — це первинна форма головного болю, для якого характерні пульсуючі напади, найчастіше з одного боку голови, середньої та високої інтенсивності. Напад триває від кількох годин до 2-3 днів. Найчастіше проблема вперше проявляє себе в період статевого дозрівання, а найбільші страждання завдає людям віком 35–45 років. У медичній літературі також зустрічається термін «гемікранія».

Лікування мігрені в Києві можна пройти у лікаря-невролога в Центрі сучасної медицини, зокрема отримати консультацію щодо того, як лікувати мігрень у дитини. Тут проводять діагностику та підбирають лікування під конкретного пацієнта.

Симптоми мігрені

Напади можуть включати такі симптоми мігрені, як:

• помірний або сильний головний біль, який може:
• локалізуватися з одного боку (дуже рідко з двох);
• пульсувати;
• погіршуватися при фізичній активності без будь-яких навантажень (достатньо підйому сходами);
• продовжуватися від кількох годин до 2-3 днів;
• рецидивувати протягом усього життя (від одного разу на рік до одного разу на тиждень, а іноді й частіше);
• нудота;
• блювота;
• підвищена чутливість до світла, звуку та деяких запахів;
• дратівливість, втома, пригніченість;
• зміна апетиту.

Ці ознаки мігрені характерні для її прояву без аури (80 % випадків). При цьому, як правило, напади мігрені у дітей менш тривалі з більш вираженими абдомінальними проявами.

До симптоматики мігрені з аурою (до 20 % випадків) приєднується ще й комплекс оборотних неврологічних симптомів (зазвичай вони передують виникненню головного болю та абдомінальним проявам):

• зорові розлади (мерехтіння, смуги, часткова сліпота);
• відчуття поколювання та оніміння;
• порушення мови;
• спотворення сприйняття розмірів та форми предметів.

Які можуть бути наслідки мігрені

Нелікована епізодична мігрень перетворюється на хронічну фазу, яка може виявлятися 15 нападами на місяць і бути важко діагностованою.

Клінічно підтверджено, що напади мігрені, що повторюються, можуть стати причиною пошкодження судин головного мозку, а це, своєю чергою, може сприяти розвитку ішемічного інсульту (ризик пропорційний частоті нападів). Також у переходу мігрені в хронічну форму є й інші неприємні наслідки, серед них:

• депресія;
• високий ризик мігренозного статусу (тривалість пульсуючих головних болів понад 72 години); 
• розвиток епілептичних нападів.

Незалежно від своєї стадії мігрень помітно погіршує якість життя, знижує працездатність, погіршує настрій людини.

Діагностика мігрені

Попри те, що мігрень є первинним головним болем, при диференціальній діагностиці потрібно буде пройти серйозне обстеження. Лікар повинен упевнитися у відсутності захворювань, до клінічної картини яких входить мігренеподібний стан. Від результатів діагностики залежить тактика подальшого лікування.

Діагностика при нападах мігрені може включати:

• проведення докладного опитування пацієнта лікарем;
• лабораторно-інструментальне обстеження (індивідуальний перелік, залежно від передбачуваних причин головного болю):
• загальний аналіз крові (найчастіше, з підрахунком лейкоцитарної формули);
• біохімічний аналіз крові;
• гормональна панель досліджень;
• МРТ головного мозку (зокрема із введенням контрастної речовини — у тих випадках, коли потрібно виключити пухлинний процес);
• КТ головного мозку;
• УЗД судин;
• ЕЕГ тощо;
• вивчення результатів дослідженням та складання висновку лікарем.

Лікування мігрені

Мігрень цілком невиліковна, але при правильній терапії напади можна зробити менш вираженими та значно знизити їх частотність. Існує два основні способи лікування:

• медикаментозний: підбираються анальгетики, протизапальні та протиблювотні засоби, триптани — речовини, розроблені для купірування нападів мігрені; як профілактика у складних випадках (тривалість терапії до 12 місяців) — бета-блокатори, антидепресанти, антиконвульсанти, які впливають на тонус судин та збудливість нейронів;
• немедикаментозний: використовуються різні методи фізіотерапії.

У Центрі сучасної медицини можна спробувати апаратні методики лікування мігрені. Наш невролог може призначити такі фізіотерапевтичні методи:

• високочастотна магнітотерапія шийно-комірцевої зони;
• лазеротерапія шийно-комірцевої зони;
• електротерапія;
• фонофорез тощо.

Фізіотерапія може застосовуватися в комплексі з медикаментозною терапією, дію якої вона лише посилює.

Займатися самолікуванням при мігрені не рекомендується: пацієнт самостійно не може правильно визначити походження головного болю. Існує велика ймовірність, що йдеться про вторинний головний біль, який може бути симптомом небезпечних станів — гіпертонічного кризу, інсульту, онкології тощо.

Повноцінне лікування мігрені включає купірування больового нападу, профілактичну та поведінкову (навчання пацієнта) терапії.

Профілактика мігрені: рекомендації щодо купірування нападів мігрені

«Домашня» профілактика мігрені (поведінкова терапія) підбирається неврологом персонально для кожного пацієнта. Для підвищення результативності проведеного медикаментозного та немедикаментозного лікування пацієнту може бути рекомендована корекція:

• способу життя (зокрема фізичного та розумового навантаження);
• харчування (потрібно створити повноцінний раціон, відмовитися від виснажливих дієт для схуднення та алкоголю, усунути з раціону деякі харчові продукти — шоколад, цитрусові, банани, жирні сири тощо);
• режиму сну (не повинно бути ні недосипання, ні надмірного сну);
• психоемоційного стану (потрібно уникати стресів) тощо.

Також рекомендується утриматися від шкідливих звичок, своєчасно лікувати неврологічні проблеми (депресії, тривожні розлади, ПТСР тощо), мати регулярні фізичні вправи, піші або велопрогулянки.

Питання-Відповідь

Лікування мігрені в Центрі сучасної медицини

• Експертна діагностика з інтерпретацією результатів лікарями та підбір лікування під пацієнта.
• Фізіотерапевтичне лікування на сучасних апаратах за перевіреними протоколами.

Не знаєте, який лікар лікує мігрень? Запишіться на консультацію невролога в Центрі сучасної медицини в Києві.