Адреси клінік

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

Хвороба Лайма

Без необхідної терапії при потраплянні в організм борелій розвиваються серйозні порушення. Лікування кліщового бореліозу комплексне: воно включає етіотропні та патогенетичні препарати з урахуванням стадії хвороби. Обрати адекватну схему може лише лікар.

Записатися

Лікування хвороби Лайма (кліщового бореліозу)

Кліщовий бореліоз (хвороба Лайма, Лайм-бореліоз) — інфекційне захворювання, яке переносять іксодові кліщі. Його викликають бактерії (спірохети) роду Borrelia. Початкова ознака — мігруюча еритема (почервоніння на шкірі); згодом можуть приєднатися неврологічні, кардіологічні та/або ревматологічні порушення. У дітей і підлітків зазвичай переважає менінгеальний синдром, у дорослих частіше уражається периферична нервова система. Лікування ґрунтується на антибіотикотерапії.

Ризик зараження кліщовою інфекцією (не лише хворобою Лайма) залежить від:

загальної кількості кліщів у місцевості;
поширеності інфекції серед кліщів;
поведінки людини.

Найбільший ризик припадає на весняно-літній період, коли люди проводять більше часу на природі.

Коли звертатися до лікаря

Без своєчасного лікування хвороба Лайма небезпечна ускладненнями. Якщо вас вкусив кліщ або ви помітили на тілі пляму, характерну для укусу кліща, терміново зверніться до Центру сімейної медицини в Києві чи Білій Церкві. Інфекціоністи проводять діагностику й призначають лікування, а за наявності ускладнень (у разі пізнього звернення) направляють до профільних фахівців: невролога, ревматолога, кардіолога тощо.

Класифікація та причини хвороби Лайма

Єдина причина хвороби Лайма — інфекція, що викликається потраплянням в організм людини Spirochaetales Borrelia. В Європі та Азії хворобу найчастіше викликають бактерії B. afzelii, B. garinii та B. burgdorferi.

Переносники — іксодові кліщі (через укус); рідше інфікування можливе через укус зараженої оленячої кровососки.

Спочатку борелії мігрують локально в шкірі на ділянці присмоктування. Через якийсь час (зазвичай від 3 до 32 днів) вони поширюються організмом через лімфатичну систему. Мігруюча еритема (запальна реакція) розвивається до початку антитільної відповіді.

Хворобу Лайма класифікують за стадією, формою, перебігом, симптоматикою, тяжкістю та ознаками інфікованості.

Кліщовий бореліоз має три стадії:

рання локалізована;
рання дисемінована;
пізня.

За формою захворювання буває латентним (прихованим) та маніфестним (з неспецифічними та специфічними клінічними проявами).

За перебігом — гострим, підгострим і хронічним.

За клінічними ознаками (симптомами):

еритемним;
безеритемним;
з переважним ураженням серцево-судинної системи, суглобів, нервової системи;
з переважним ураженням нервової системи, шкірного покриву, серця, суглобів.

За тяжкістю — важкою, середньої тяжкості та легкою.

За ознаками інфікованості — серонегативною та серопозитивною.

Основні симптоми хвороби Лайма

Симптоми кліщового бореліозу виявляються не відразу. Перші тижні після укусу навіть імуноферментний аналіз може дати негативний результат.

Ознаки хвороби Лайма залежать від стадії захворювання та виявляються за кілька тижнів. При цьому стадійність може порушуватися. Зафіксовано випадки, при яких симптоми спостерігалися тільки на ранній локалізованій або лише на пізній стадії. Еритема також може бути відсутня.

У ранній локалізований період, коли борелії тільки проникають в організм внаслідок присмоктування кліща, інфікування може виявлятися:

свербінням та / або болем (зокрема головним);
загальним нездужанням;
нудотою;
відчуттям ломоти;
підвищеною набряклістю;
підвищенням температури тіла;
симптомами асептичного менінгіту;
кільцеподібним почервонінням шкіри (мігруючою еритемою) у місці укусу кліщем (цей симптом присутній у 70 % випадків) тощо.

З розвитком захворювання (особливо за відсутності медикаментозної допомоги) збудник хвороби Лайма переміщається до інших органів. При цьому може уражатися нервова та серцево-судинна системи, печінка, очі та / або нирки.

Ранній дисемінований період може мати такі симптоми:

пульсуючі головні болі;
світлобоязнь;
помірні розлади сну та пам'яті, концентрації уваги;
параліч лицьового нерва;
біль у грудях (зокрема у серці);
неврити окорухових, зорових та слухових нервів;
ураження шкіри з вторинними кільцеподібними елементами, еритематозним висипом на долонях за типом капіляриту, дифузною еритемою та кропив'янкою, доброякісною лімфоцитомою шкіри;
менінгіт, менінгоенцефаліт з лімфоцитарним плеоцитозом цереброспінальної рідини;
виражена слабкість та стомлюваність;
запалення суглобів тощо.

Неспецифічні клінічні прояви — кон'юнктивіт, ірит, ангіна, бронхіт, гепатит, спленіт, орхіт, урологічні порушення тощо.

До настання третього періоду настає хронізація процесів.

Для пізнього періоду (від 6 до 24 місяців після гострого періоду) характерні:

хронічний Лайм-артрит;
атрофічний акродерматит;
різні неврологічні синдроми, що перейшли до хронічної стадії;
рецидивуючий менінгіт;
локальна склеродермія;
параліч Белла (одна з форм нейропатії лицевого нерва) тощо.

Також хворий може відчувати:

швидку стомлюваність, млявість, занепад сил;
сильний головний біль;
порушення сну;
знижений (пригнічений, тужливий, тривожний, байдужий) настрій і нездатність отримувати задоволення;
м'язову слабкість;
слабкість у кінцівках тощо.

Можливі ускладнення хвороби Лайма

За відсутності необхідної терапії при попаданні в організм борелій розвиваються серйозні порушення. Серед них:

кілька форм паралічів периферичних нервів;
тяжкі форми аритмії;
порушення психічних функцій (аж до недоумства / деменції);
зниження гостроти слуху та зору (аж до їх повної втрати);
доброякісні утворення шкіри у місці укусу;
множинні артрити тощо.

Також можуть посилитись наявні на момент зараження патології.

Діагностика та лікування хвороби Лайма

Діагностика хвороби Лайма включає:

оцінку епідеміологічного та клінічного анамнезу;
огляд тіла для виявлення мігруючої кільцеподібної еритеми;
серологічні аналізи на бореліоз (визначення титрів антитіл у гострій фазі (IgM) та в періоді одужання (IgG));
диференціальну діагностику від кліщового енцефаліту, бешихи, еризипелоїду, ревмокардиту, кардіопатії, ревматоїдного артриту, реактивного артриту, хвороби Рейтера тощо (залежно від стадії).

Також може бути проведене дослідження кліща на наявність збудника, якщо звернення було одразу після присмоктування.

Лікування комплексне: етіотропні та патогенетичні препарати з урахуванням стадії хвороби. Початкові стадії зазвичай лікують пероральним прийомом антибіотиків; на ранній стадії найчастіше призначають препарати тетрациклінового ряду. При поширенні інфекції, появі суглобових, кардіальних та неврологічних відхилень можуть рекомендуватися антибіотики пеніцилінової групи або цефалоспорини. Адекватну схему обирає лише лікар.

Профілактика кліщового бореліозу

Специфічної профілактики (вакцини) від хвороби Лайма на сьогодні не існує. Убезпечити себе від укусу кліща можна такими заходами:

регулярно косити траву у дворі приватного будинку;
одягати світлий закритий одяг і головний убір, не ходити по заростях на прогулянці чи відпочинку в лісопарковій зоні;
на природі вибирати ділянки з низькорослою травою (поряд не повинно бути хмизу, сухої трави тощо) і стелити покривало;
регулярно оглядати своє тіло (зокрема ділянку статевих органів);
обробляти шкіру репелентами проти кліщів.

Якщо кліщ все ж вкусив або ви не помітили присмоктування, але з'явилися перші характерні симптоми, терміново зверніться до лікаря: своєчасне звернення допомагає уникнути ускладнень.

Питання-Відповідь

Який лікар лікує хворобу Лайма?

Діагностикою та первинним лікуванням займається інфекціоніст. Зі шкірними проявами (еритема, висипи) пацієнт, як правило, звертається до дерматолога, з болями в суглобах — до ревматолога; вони можуть порекомендувати консультацію інфекціоніста. Наслідки лікують також профільні лікарі — невролог, кардіолог, ревматолог, дерматолог.

Чи можна заразитися хворобою Лайма від іншої людини?

Ні, захворювання не передається від людини до людини або від тварини до людини. Заразитися можна лише від інфікованого іксодового кліща, дуже рідко — від оленячої кровососки.

Що буде, якщо не лікувати кліщовий бореліоз?

Бактерії розмножуються в організмі, вражають суглоби, нервову систему, органи (особливо печінку та серце) й тканини. Згодом процеси стають хронічними.

Чи можна повністю вилікуватися від хвороби Лайма?

При своєчасному зверненні до лікаря хворобу Лайма можна повністю вилікувати та уникнути небажаних патологічних процесів.

Діагностика й лікування в Центрі сімейної медицини

сучасна сертифікована лабораторія для своєчасного підтвердження діагнозу;
лікарі з багаторічним досвідом і ведення пацієнтів за міжнародно прийнятими протоколами;
повне обстеження в одному місці;
індивідуальний підхід до іногородніх пацієнтів, зокрема можливість проживання в готелі на території медичного центру.

Вас укусив кліщ і ви хочете перевіритися? Запишіться на консультацію до лікаря в Центр сімейної медицини в Києві чи Білій Церкві — за телефоном або через форму зворотного зв'язку на сайті.