Анемія та дефіцит заліза, вітаміну B12 і D: причини, аналізи, лікування
Коротко: анемія — це стан, коли в крові замало еритроцитів або гемоглобіну. Найчастіша причина у світі — нестача заліза, рідше — дефіцит вітаміну B12 чи фолатів. Діагноз «анемія» ставлять за загальним аналізом крові, а причину шукають окремо: феритин, за показаннями B12, джерело втрати крові. Залізо, B12 і вітамін D не варто приймати «на око»: дозу й тривалість визначає лікар за аналізами.
Важливо: ця сторінка має освітній характер. Рішення про обстеження й лікування ухвалює лікар після консультації.
Що таке анемія і чим вона відрізняється від дефіциту заліза
За визначенням ВООЗ, анемія — це зниження кількості еритроцитів або концентрації гемоглобіну в них нижче норми, яка залежить від віку, статі та стану (наприклад, вагітності). Це не самостійна хвороба, а ознака того, що в організмі щось не так: нестача поживних речовин, втрата крові, хронічне запалення чи спадкова патологія.
Дефіцит заліза й анемія — не одне й те саме. Спочатку запаси заліза (феритин) вичерпуються, і лише згодом падає гемоглобін. Новий клінічний протокол МОЗ України (2026) прямо наголошує на виявленні дефіциту заліза ще до розвитку анемії. Тому нормальний гемоглобін не завжди означає, що із залізом усе гаразд.
Симптоми: на що звернути увагу
- постійна втома, слабкість, сонливість;
- запаморочення, головний біль, шум у вухах;
- задишка й серцебиття при навантаженні;
- блідість шкіри, холодні кисті й стопи;
- ламкість нігтів, випадіння волосся, тріщини в кутиках рота, болючий червоний язик;
- потяг до «неїстівного» (лід, крейда), синдром неспокійних ніг.
Такі скарги неспецифічні: їх дають і щитоподібна залоза, депресія, нестача сну. Тому без аналізів ставити собі діагноз не слід.
Залізодефіцитна анемія
Причини
- втрата крові: рясні місячні, кровотеча з шлунково-кишкового тракту (виразка, ерозії, гемороїдальні вузли, рідше пухлини; нестероїдні знеболювальні, як-от ібупрофен чи аспірин, можуть її провокувати);
- підвищена потреба: вагітність, період росту в дітей і підлітків;
- недостатнє надходження із їжею та порушене всмоктування (наприклад, при захворюваннях кишківника чи гастриті).
Діагностика
Починають із загального аналізу крові. Для підтвердження дефіциту заліза за протоколом МОЗ потрібні також феритин у сироватці та С-реактивний білок: при запаленні феритин може бути «завищеним», тому його оцінюють за скоригованими порогами. Головне — знайти причину. Чоловікам і жінкам після менопаузи з анемією зазвичай потрібне обстеження верхніх і нижніх відділів травного тракту; дівчат і жінок репродуктивного віку перевіряють на гінекологічні причини крововтрати.
Лікування
- лікують причину (виразку, рясні місячні тощо) і поповнюють залізо;
- при легкій та помірній анемії зазвичай починають із таблеток заліза; відповідь оцінюють через 2–4 тижні, а гемоглобін має зрости щонайменше на 10 г/л — якщо ні, шукають причину слабкої відповіді;
- після нормалізації гемоглобіну залізо ще приймають не менш як три місяці, щоб відновити запаси (NHS у типових випадках називає близько 6 місяців);
- внутрішньовенне залізо розглядають за поганої відповіді, непереносимості таблеток, порушеного всмоктування чи потреби швидко поповнити запаси; його вводять під наглядом лікаря;
- таблетки краще запивати соком із вітаміном C; великі кількості чаю, кави, молочних продуктів та цільнозернових знижують всмоктування;
- побічні дії таблеток: запор або діарея, біль у животі, печія, потемніння калу. Не припиняйте прийом самостійно — обговоріть із лікарем.
Таблетки заліза небезпечні для малих дітей при передозуванні: зберігайте їх у недоступному місці. ВООЗ також радить приймати добавки лише за рекомендацією медичного працівника.
Дефіцит вітаміну B12 і фолатів
Вітамін B12 і фолати потрібні для утворення еритроцитів. Їх нестача дає анемію, а дефіцит B12 — ще й неврологічні прояви: поколювання й оніміння в кінцівках, нестійкість ходи, порушення пам'яті та настрою, болючий червоний язик. Частина ускладнень може бути незворотною, тому з діагностикою не слід зволікати.
Причини: аутоімунне ураження шлунка (перніціозна анемія — найпоширеніша причина в Британії за даними NHS), веганське харчування без добавок чи збагачених продуктів, операції на шлунку, хвороби кишківника (наприклад, хвороба Крона), тривалий прийом метформіну чи інгібіторів протонної помпи. З віком ризик зростає: за даними NHS, дефіцит є приблизно в кожного десятого після 75 років.
Діагноз ставлять за симптомами й аналізом крові. Лікування залежить від причини: ін'єкції або таблетки B12; при харчовому дефіциті — щоденні таблетки або ін'єкції кілька разів на рік, при аутоімунній причині — зазвичай довічні ін'єкції. Фолієву кислоту призначають лише після перевірки B12, бо вона може «замаскувати» його нестачу.
Дефіцит вітаміну D
Вітамін D допомагає засвоєнню кальцію та фосфору, тому потрібен кісткам, зубам і м'язам. Тяжкий дефіцит у дітей призводить до рахіту, у дорослих — до остеомаляції (біль у кістках). Легка нестача часто взагалі нічого не відчувається, а загальні скарги на втому не дають підстав припускати дефіцит.
- Скільки потрібно. NHS радить дітям від 1 року та дорослим 10 мкг (400 МО) на добу. Верхня безпечна межа: для дорослих і підлітків 11–17 років — 100 мкг (4000 МО), для дітей 1–10 років — 50 мкг (2000 МО). Надлишок небезпечний: накопичується кальцій, страждають кістки, нирки й серце.
- Хто в групі ризику. Люди, що мало бувають на вулиці, носять закритий одяг, мають темну шкіру, малюки та вагітні. NHS зазначає, що в помірному кліматі з жовтня до початку березня шкіра не виробляє достатньо вітаміну D, а широта Києва (близько 50° пн. ш.) приблизно така, як на півдні Англії.
- Чи потрібен аналіз. Настанова Endocrine Society (2024) не радить рутинно перевіряти рівень 25(OH)D у всіх підряд і радить додаткові дози вітаміну D лише певним групам: дітям і підліткам 1–18 років, людям від 75 років, вагітним, людям із високим ризиком діабету. Аналіз і лікувальні дози визначає лікар за наявності підстав (скарги, хвороби кісток, захворювання кишківника, нирок, прийом певних ліків), а не «для профілактики на всяк випадок».
Коли йти до лікаря терміново
- чорний, дьогтеподібний кал, кров у калі чи блювоті;
- задишка в спокої, біль у грудях, серцебиття, непритомність;
- дуже рясні місячні (прокладка заповнюється за годину-дві);
- оніміння, слабкість у ногах, порушення ходи чи пам'яті;
- виражена блідість і млявість у дитини, відмова від їжі.
За екстрених симптомів викликайте швидку: 103 або 112.
Діти й вагітні
Найчастіше анемією хворіють діти до 5 років (особливо до 2), дівчата-підлітки й жінки з місячними, вагітні та породіллі. У дітей дефіцит заліза впливає на розвиток і увагу, тому лікування та дозування призначає педіатр. Не давайте дитині добавки заліза «про запас». Вагітним потрібен контроль аналізів протягом усієї вагітності.
Профілактика
- різноманітне харчування: м'ясо, риба, птиця, бобові, зелені листові овочі, збагачені каші; вітамін C у складі страви допомагає всмоктуванню заліза;
- джерела B12: м'ясо, риба, яйця, молочні продукти; веганам потрібні добавки чи збагачені продукти за порадою лікаря;
- лікування рясних місячних і хронічних захворювань;
- вітамін D: сонце, жирна риба, яєчні жовтки, а у групах ризику — добавка в безпечній дозі;
- контроль аналізів при прийомі метформіну, інгібіторів протонної помпи й у людей літнього віку.
Як допоможуть у Клініці ЦСМ
- Консультація терапевта: оцінить скарги, призначить обстеження, а при потребі скерує до профільних спеціалістів; для дітей — консультація педіатра.
- Лабораторні аналізи: загальний аналіз крові, біохімія та інші дослідження (див. сторінку лабораторні аналізи). Конкретні показники (феритин, вітамін B12, 25(OH)D) уточнюйте за телефоном.
- Ендокринолог: якщо дефіцит пов'язаний із порушенням обміну речовин (див. метаболічний синдром та ожиріння).
- Гінеколог: при рясних або нерегулярних місячних як можливій причині анемії.
- Якщо діти чи дорослі часто хворіють на інфекції, докладніше — на сторінці імунодефіцитні стани; якщо підозрюють проблеми зі шлунком — гастрит.
Записатися на консультацію: +38 (073) 073-03-85. Київ, вул. Ковпака, 17 та вул. Порика, 13Б.
Часті запитання
Що таке анемія і чому вона виникає?
Анемія — це зниження гемоглобіну чи еритроцитів нижче норми. Найчастіше причина — нестача заліза, також дефіцит B12 і фолатів, втрата крові, хронічні хвороби та спадкові розлади. Причину встановлює лікар за аналізами.
Як лікувати залізодефіцитну анемію?
Лікують причину та поповнюють залізо: зазвичай таблетками, а при поганій відповіді чи непереносимості — внутрішньовенно. Відповідь оцінюють через 2–4 тижні, а після нормалізації гемоглобіну залізо ще приймають не менш як три місяці. Дозу й схему підбирає лікар.
Які симптоми дефіциту вітаміну B12?
Втома, поколювання й оніміння в руках і ногах, слабкість у м'язах, нестійка хода, запалений язик, погіршення пам'яті та настрою. Дефіцит може бути й без анемії, а деякі ускладнення незворотні, тому за таких скарг варто здати аналіз і не зволікати з візитом.
Як перевірити дефіцит вітаміну D і яку дозу приймати?
Рівень перевіряють аналізом крові на 25(OH)D, але його призначають за показаннями, а не всім підряд. NHS радить для профілактики 10 мкг на добу для дорослих і дітей від 1 року, верхня межа для дорослих — 100 мкг. Лікувальну дозу при підтвердженому дефіциті обирає лікар.
Чи можна приймати залізо без аналізів?
Не варто. Залізо потрібне не всім, а за нетипової причини (наприклад, прихованої кровотечі) самолікування затримає діагноз. Таблетки також небезпечні для дітей при передозуванні. Спершу аналізи та консультація лікаря.
Коли анемія небезпечна?
Коли гемоглобін різко знижений, є кровотеча (чорний кал, кров у калі чи блювоті), задишка в спокої, біль у грудях, непритомність або неврологічні симптоми. У таких випадках звертайтеся по допомогу негайно, за потреби викликайте швидку (103 або 112).
Джерела