icon

Адреси клінік

м. Київ, вул. Ковпака 17 (На карті)

м. Біла Церква, вул. Таращанська 191А (На карті)

+38 (073) 073-03-85

Пн.-Нд. 08:30 - 20:00

Профілактика серцево-судинних захворювань
Профілактика серцево-судинних захворювань: оцінка ризику, обстеження, план

Як знизити ризик інфаркту й інсульту: оцінка ризику, тиск, холестерин, ЕКГ, рух і харчування. План профілактики серця. Кардіолог у Києві, ЕКГ та УЗД серця.

Ішемічна хвороба серця

Профілактика серцево-судинних захворювань: оцінка ризику, обстеження, план

Коротко: за даними ВООЗ, більшість серцево-судинних захворювань можна запобігти, діючи на відомі чинники ризику. Основа профілактики — знати свої цифри (артеріальний тиск, холестерин, глюкоза, вага й обхват талії), оцінити 10-річний ризик серцево-судинних подій, не курити, рухатися не менше 150 хвилин на тиждень, їсти менше солі й більше овочів та фруктів і вчасно лікувати гіпертонію, діабет і порушення ліпідів. Кому і які обстеження потрібні, вирішує лікар після оцінки ризику.

Важливо: ця сторінка має освітній характер. Рішення про обстеження й лікування ухвалює лікар після консультації.

Чому це важливо

Серцево-судинні хвороби — провідна причина смерті у світі: за оцінкою ВООЗ, у 2022 році від них померло близько 19,8 млн людей (приблизно 32 % усіх смертей), з них 85 % — через інфаркт і інсульт. Часто жодних симптомів до події немає, а перша ознака хвороби — сам інфаркт чи інсульт. Тому профілактику варто починати до появи скарг. Наприклад, близько 44 % дорослих із високим тиском, за даними ВООЗ, не знають про свій діагноз.

Що підвищує ризик

Вік, стать і спадковість змінити не можна, зате решту — можна.

Оцінка ризику: з чого починається профілактика

Лікар оцінює не окремі показники, а загальний ризик. Європейська настанова ESC (2021) із профілактики серцево-судинних захворювань замінила попередню (2016) і спирається на нові шкали оцінки ризику. Для людей віком 40–69 років у Європі використовують шкалу SCORE2, яка оцінює 10-річний ризик смертельних і несмертельних серцево-судинних подій; для людей від 70 років — SCORE2-OP. Лікар обирає модель, відповідну регіону. Таку оцінку не слід робити самостійно за онлайн-калькулятором: інтерпретація залежить від супутніх хвороб і особливостей пацієнта.

Приклад із практики NHS: під час перевірки Health Check (для людей 40–74 років без серцевих хвороб, діабету тощо, раз на 5 років) вимірюють тиск, холестерин, індекс маси тіла й обхват талії, розпитують про куріння, алкоголь, активність і хвороби в родині. Результат — ризик на 10 років: низький, помірний або високий; далі обговорюють, що змінити. В Україні частоту й обсяг перевірок визначає лікар.

Які обстеження можуть бути потрібні

Деякі дослідження потрібні лише за скаргами чи при високому ризику, тому план обстеження індивідуальний.

Що робити: план профілактики

1. Не курити

Тютюн — один із найважливіших чинників ризику; вдихання чужого диму теж спричиняє серцево-судинні хвороби. Консультування та лікарські засоби більш ніж удвічі підвищують шанси кинути (ВООЗ).

2. Рухатися

Дорослим ВООЗ радить не менше 150 хвилин помірної аеробної активності на тиждень (або 75 хвилин інтенсивної) й вправи на силу двічі й більше на тиждень; обмежувати тривале сидіння. Недостатньо активні люди мають на 20–30 % вищий ризик смерті. Починайте поступово; за хронічних хвороб серця, високого тиску чи діабету узгодьте навантаження з лікарем (допоможе кардіолог).

3. Харчуватися помірно

4. Контролювати вагу й алкоголь

Надлишкова вага підвищує тиск, глюкозу й ліпіди. Алкоголь бажано обмежити.

5. Лікувати те, що вже є

Лікарі застосовують ліки для зниження тиску, глюкози й ліпідів: вони доведено зменшують ризик серцево-судинних подій. За ВООЗ, цільовий тиск для більшості дорослих — нижче 140/90, а для людей із серцево-судинними хворобами, діабетом, хворобою нирок чи високим ризиком — нижче 130/80. Такі ліки (зокрема статини) призначає лише лікар: не починайте й не припиняйте їх самостійно, і не вживайте аспірин «для профілактики» без показань.

6. Сон і стрес

Хронічний стрес входить до чинників ризику. Допомагають регулярний сон, фізична активність, а за потреби — консультація психотерапевта чи психолога.

Коли терміново викликати швидку (103 або 112)

Чекати, «поки мине», не можна: допомога потрібна негайно.

Особливості в дітей і підлітків

Профілактика починається змалечку: активність щодня, збалансоване харчування без надлишку солі й солодких напоїв, відсутність тютюнового диму вдома. Якщо у близьких родичів були інфаркти чи інсульти в молодому віці, дуже високий холестерин чи діабет, обговоріть це з педіатром: він визначить, чи потрібні додаткові дослідження.

Як допоможуть у Клініці ЦСМ

Записатися на консультацію: +38 (073) 073-03-85. Київ, вул. Ковпака, 17 та вул. Порика, 13Б.

Часті запитання

Як запобігти серцево-судинним захворюванням?

Не курити, рухатися не менше 150 хвилин на тиждень, обмежити сіль до 5 г на добу, їсти не менше 400 г овочів і фруктів, підтримувати здорову вагу, контролювати тиск, холестерин і глюкозу та лікувати вже наявні хвороби за призначенням лікаря.

Які обстеження пройти для профілактики серця?

Основне: вимірювання тиску, ліпідний профіль, глюкоза, вага й обхват талії, а на основі цього — оцінка 10-річного ризику. ЕКГ, холтер чи УЗД серця призначають за скаргами або за результатами оцінки ризику, а не всім підряд.

Скільки фізичної активності потрібно для здоров'я серця?

ВООЗ радить дорослим не менше 150 хвилин помірної аеробної активності на тиждень або 75 хвилин інтенсивної, плюс вправи на силу двічі й більше на тиждень. Починайте поступово, а за хвороб серця чи високого тиску обговоріть навантаження з лікарем.

З якого віку треба перевіряти серце й тиск?

Оцінку ризику зазвичай радять із 40 років, а раніше — якщо є надмірна вага, діабет, підвищений тиск, куріння чи серцево-судинні хвороби в родині. Конкретний вік і частоту перевірок визначає лікар.

Чи потрібно приймати ліки для профілактики інфаркту?

Лише за призначенням лікаря. Ліки для зниження тиску, холестерину й глюкози зменшують ризик подій, але їх підбирають після оцінки ризику. Не починайте приймати аспірин чи статини самостійно.

Які симптоми інфаркту й інсульту потребують виклику швидкої?

Біль чи дискомфорт у грудях, що віддає в руку, щелепу чи спину, задишка, холодний піт, нудота; раптова слабкість чи оніміння обличчя, руки або ноги, порушення мови чи зору, сильний головний біль. Телефонуйте 103 або 112.

Джерела

Запишіться на прийом
error
error

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті